ЗМІНА ОПТИЧНИХ ТА ЕКРАНУЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЛЛЯНИХ ТКАНИН ПІСЛЯ БАГАТОРАЗОВОГО ПРАННЯ

Анотація

Одяг літнього асортименту найчастіше виготовляють з бавовняних та лляних тканин, які мають забезпечувати високі естетичні показники, комфорт під час носіння та ефективний захист від негативного впливу сонячного випромінювання, а саме, ультрафіолетового випромінювання. Водночас такі вироби піддаються частим пранням, що може негативно впливати на їхній зовнішній вигляд і екрануючі властивості.

Теоретичні та експериментальні дослідження ґрунтуються на основних засадах текстильного матеріалознавства. Кольорові характеристики оптичних властивостей лляних тканин оцінювали у кольоровому просторі CIELab за допомогою колориметра 3NH NR-20XE при освітленні D65/10. Здатність тканин екранувати ультрафіолетове випромінювання визначали за значеннями коефіцієнта пропускання (Т, %) із використанням UV-Vis спектрофотометра DU-8800D (Drawell International Technology Ltd) відповідно до стандарту EN 13758-1:2002 із розрахунком коефіцієнта захисту від ультрафіолету (UPF). В роботі проаналізовано сучасні підходи до захисту людини від  негативної дії ультрафіолетового випромінювання. Встановлено, що одяг є одним із найефективніших засобів захисту шкіри, причому вирішальну роль відіграють екрануючі властивості текстилю. В роботі досліджено вплив основних характеристик чотирьох лляних тканин полотняного переплетення на рівень захисту від ультрафіолетового випромінювання. Для лляних тканин, які різняться лише кольором, виявлено тенденцію до підвищення їх екранувальних властивостей зі зменшенням значення показника світлоти (L*) та збільшенням насиченості кольору (С*) (коефіцієнти кореляції становлять 0,95 та 0,97, відповідно). Експериментально доведено, що багаторазове прання лляних тканин призводить до суттєвих змін їхніх оптичних і структурних характеристик. Виявлено, що параметр L* (світлота) є найбільш інформативним індикатором впливу циклів прання на оптичні (зокрема колірні) та екрануючі властивості матеріалів. Встановлено, що після 20 циклів прання тканини білого та м’ятного кольорів втрачають здатність до екранування ультрафіолетового випромінювання (UPF 0–10). В свою чергу, для тканин темноблакитного та смарагдового кольорів спостерігається зниження здатності екранування до рівня тканин з «хорошим захистом» (UPF 15 – 20). Основною причиною такого погіршення екрануючих властивостей є зношування матеріалу, зокрема часткове руйнування його структури під дією механічних та фізико-хімічних чинників. Це проявляється у зменшенні лінійної густини ниток основи й утоку, зниженні поверхневої густини тканини та, відповідно, збільшенні її поверхневої (наскрізної) пористості.