ПРОГНОЗУВАННЯ ПОГОДИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЧАСОВИХ РЯДІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/mathematical-modelling/2024-7-2-22Ключові слова:
температура повітря, прогнозування часових рядів, SARIMA, сезонність, стаціонарність, аналіз часових рядів, пошук за сіткою, оцінка похибкиАнотація
У сучасному світі точний та надійний прогноз погоди має вирішальне значення для різних сфер життя людини, від сільського господарства до транспорту, енергетичного сектору та туризму. Точний прогноз погоди дає змогу фермерам планувати сівозміну та обробку поля, а також допомагає підприємствам з керуванням енергетичними ресурсами (планування опалювального сезону, коливань споживання енергоресурсів тощо). У цьому контексті аналіз часових рядів набуває особливого значення, оскільки він дає змогу вивчити та передбачити зміни основних погодних показників (температура, тривалість дня, вологість тощо). Часовий ряд – це послідовність точок даних, які з’являються в певному порядку протягом певного періоду часу [1]. У контексті погодних досліджень часові ряди являють собою дані про різні погодні показники (температура, вологість, атмосферний тиск, напрямок та швидкість повітря тощо) за певний період часу. Аналіз цих рядів дає змогу виявити тренди, сезонні коливання та інші закономірності, які можуть бути використані для прогнозування майбутніх значень. Для розв’язку задачі прогнозування погоди, яка має яскраво виражену сезонність, у роботі було використано модель сезонної авторегресійної інтегрованої ковзної середнього (SARIMA). SARIMA є універсальною та широко використовуваною моделлю прогнозування часових рядів. Це розширення несезонної моделі ARIMA, призначеної для обробки даних із сезонними коливаннями [2]. Модель SARIMA характеризується параметрами (p, d, q)(P, D, Q)m, де p, d, q відповідають за несезонну частину моделі (авторегресія, різниця та ковзне середнє тренду відповідно), а P, D, Q – за сезонну частину. Параметр m визначає періодичність, тобто сезонність (наприклад, 12 для щомісячних даних з річною сезонністю) [2]. У ході дослідження було реалізовано отримання та обробку даних, перевірку даних на ознаки стаціонарності, пошук оптимальних параметрів моделі SARIMA та оцінювання точності результатів прогнозування.
Посилання
Hayes A. What Is a Time Series and How Is It Used to Analyze Data? URL: https://www.investopedia.com/terms/t/timeseries.asp (дата звернення: 19.11.2023).
SARIMA (Seasonal Autoregressive Integrated Moving Average) URL: https://www.geeksforgeeks.org/sarima-seasonal-autoregressive-integrated-moving-average (дата звернення: 19.11.2023).
Сикало Є.А. Атмосфера та клімат. Спостереження за погодою та її прогнозування. URL: https://subject.com.ua/geographic/zno_2017/47.html (дата звернення: 19.11.2023).
Міллер Н. Як роблять прогнози погоди і чому вони іноді не збуваються? BBC News. 2020. 22 лютого. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-51545290 (дата звернення: 19.11.2023).
Ma X., Fang C., Ji J. Prediction of outdoor air temperature and humidity using Xgboost. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. 2020. Vol. 427. DOI: 10.1088/1755-1315/427/1/012013.
Nugraha Y.E., Ariawan I., Arifin W.A. Weather Forecast from Time Series Data using LSTM Algorithm. Jurnal Teknologi Informasi dan Komunikasi. 2023. Vol. 14. № 2. DOI: 10.51903/jtikp.v14i1.531.
Sun C., Nong Y., Chen Z., Liang D., Lu Y., Qin Y. The CEEMD-LSTM-ARIMA Model and Its Application in Time Series Prediction. Journal of Physics: Conference Series. 2021. Vol. 2179. DOI: 10.1088/1742-6596/2179/1/012012.
Meteostat. Introduction | Meteostat Developers. URL: https://dev.meteostat.net/guide.html (дата звернення: 19.11.2023).
Stationarity and detrending (ADF/KPSS). URL: https://www.statsmodels.org/dev/examples/notebooks/generated/stationarity_detrending_adf_kpss.html (дата звернення: 19.11.2023).
Hyndman R.J. Facts and fallacies of the AIC. URL: https://robjhyndman.com/hyndsight/aic (дата звернення: 19.11.2023).
Smigel L. How to Interpret ARIMA Results URL: https://analyzingalpha.com/interpret-arimaresults (дата звернення: 19.11.2023).