МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АВТОТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДТП ЗА УЧАСТЮ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ІЗ СУЧАСНИМИ СИСТЕМАМИ БЕЗПЕКИ
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2026.3.13Ключові слова:
автотехнічна експертиза, дорожньо-транспортна пригода, система активної безпеки, система пасивної безпеки, електронні системи керування, експертне дослідження, математичне моделюванняАнотація
У статті розглянуто особливості проведення автотранспортної експертизи дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів із сучасними системами активної та пасивної безпеки. Метою дослідження є підвищення обґрунтованості автотехнічної експертизи дорожньо-транспортних пригод шляхом удосконалення методичних підходів до її проведення з урахуванням впливу сучасних систем активної та пасивної безпеки транспортних засобів. Для цього проаналізовано вплив електронних систем керування на процес виникнення та перебігу дорожньо-транспортних пригод, на формування слідової інформації та характер пошкоджень транспортних засобів. Особливу увагу приділено ролі автоматизованих систем допомоги водієві, що здатні суттєво змінювати поведінку транспортних засобів у критичних ситуаціях. Це, своєю чергою, ускладнює встановлення причинно-наслідкових зв’язків під час експертного аналізу. Встановлено обмеження традиційних методів автотехнічної експертизи в умовах використання інтелектуалізованих транспортних засобів. Зокрема, недостатню інформативність класичних розрахункових моделей без урахування цифрових даних. Обґрунтовано доцільність інтеграції електронних даних транспортних засобів, бортових реєстраторів, систем діагностики та телематичних модулів у процес експертного дослідження. Розкрито роль систем активної безпеки у зміні динаміки руху транспортних засобів та систем пасивної безпеки у формуванні наслідків дорожньо-транспортних пригод. Запропоновано удосконалений підхід до проведення автотехнічної експертизи, що базується на комплексному використанні традиційних розрахункових методів, аналізу матеріальних слідів, електронних даних та засобів математичного моделювання з урахуванням алгоритмів функціонування систем безпеки. Отримані результати спрямовані на підвищення правдивості експертних висновків, об’єктивізацію процесу реконструкції обставин дорожньо-транспортних пригод, вдосконалення методичного забезпечення автотехнічної експертизи в умовах сучасного розвитку автомобільної техніки та цифровізації транспортної галузі.
Посилання
Голубович Л., Голубович А., Голубович П., Зубко М., Куртєв А. Сучасний стан судово-медичного розпізнавання механізмів утворення ушкоджень при автомобільній травмі. Судово-медична експертиза. 2017. № 1. С. 37‒40. DOI: https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2017.8.
Інженерно-транспортна (автотехнічна) експертиза. Режим доступу: https://kndise.gov.ua/expertise/ingineering-and-transport-examinations.
Кашканов А. А., Рейко С. Л., Діордіца В. М., Кашканов В. А., Кашканова А. А. Підвищення якості автотехнічної експертизи ДТП в умовах композиційної невизначеності. Вісник машинобудування та транспорту. 2020. Том 12, № 2. С. 61‒67. DOI: https://doi.org/10.31649/2413-4503-2020-12-2-61-67
Кашканов А. А. Методика оцінювання і зменшення невизначеності в задачах автотехнічної експертизи дорожньо-транспортних пригод. Вісник машинобудування та транспорту. 2020. №1 (11), С. 71‒78. DOI: 10.31649/2413-4503-2020-11-1-71-78.
Кравченко В. О., Лисенко С. П. Вплив електронних систем стабілізації руху на механізм дорожньо-транспортної пригоди. Автошляховик України. 2018. № 4. С. 35–39.
Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: затв. наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у ред. від 26.12.2012 № 1950/5, зі змінами, внесеними наказом від 27.07.2015 № 1350/5) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98.
Степанюк Р. Л., Абрамчук В. А. Автотехнічна експертиза та її місце в системі судових експертиз в Україні. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2017. № 3 (78). С. 73–79. URL: https://dspace.univd.edu.ua/entities/publication/f45059e8-6354-4ffa-bc6f-6945e9151dcc
Automotive Handbook. 10th ed. Stuttgart: Robert Bosch GmbH, 2018. 1160 p.
Crash Data Retrieval (CDR) System – Technical Manual. Bosch, 2019.
Commission Delegated Regulation (EU) 2021/1214. Brussels: European Commission, 2021.
Event Data Recorders (EDR): 49 CFR Part 563. Washington, 2006.
European Association for Accident Research and Analysis (EVU). Challenges in forensic reconstruction of traffic accidents involving ADAS [Електронний ресурс]. 2021. Режим доступу: https://www.evu-online.org/ .
Gibson T., Anderson R. The impact of autonomous emergency braking systems on crash reconstruction // Accident Analysis & Prevention. 2019. Vol. 129. P. 1–10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aap.2019.04.015
Meral O, Aktas EÖ, Ersel M. Examination of morbidity and mortality of cases according to intra-vehicle position and accident mechanism // Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2018. Vol. 24 (3). 216-223.
Pedley D K, Thakore S. Difference in injury pattern between drivers and front seat passengers involved in road traffic accidents in Scotland // Emergency Medicine Journal. 2004. Vol. 21 (2).
DOI: https://doi.org/10.1136/emj.2003.012369.
SAE J1698-1: Event Data Recorder – Output Data Definition. SAE International, 2008.
Sadeghi-Bazargani H, Samadirad B., Shahedifar N., Golestani M. Epidemiology of Road Traffic Injury Fatalities among car users // Bulletin of Emergency & Trauma. 2018. Vol. 6 (2). 146‒154.
DOI: https://doi.org/10.29252/beat-060209.
UN Regulation No. 160. Geneva: UNECE, 2021.
Van Arem B., van Driel C. J. G., Visser R. The impact of cooperative adaptive cruise control on traffic-flow characteristics // IEEE Transactions on Intelligent Transportation Systems. 2006. Vol. 7(4). P. 429–436 DOI : https://doi.org/10.1109/TITS.2006.884615
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
