МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ПІДХОДИ ДО РОЗВ'ЯЗАННЯ ОПТИМІЗАЦІЙНИХ ЗАДАЧ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/KNTU2618-0340/2021.4.1.24Ключові слова:
задачі штучного інтелекту, розпізнавання мовлення, класифікація, задача клінічної діагностики, задачі із семантикиАнотація
До оптимізаційних задач штучного інтелекту відносять задачі розпізнавання (образів, мовлення), задача клінічної діагностики, порівняння текстів на плагіат, автоматичний переклад текстів з однієї мови на іншу, класифікація тощо. Для реалізації цих задач автоматизованим способом необхідно адекватно сформулювати їхню математичну модель. Незважаючи на те, що цій проблемі присвячено багато робіт, точної математичної постановки, яка б дала змогу розробляти ефективні для їхнього розв’язання алгоритми, ще не розроблено. Також для них не змодельовано цільової функції в явному вигляді. До того ж одержаний глобальний розв’язок за розробленою цільовою функцією не завжди збігається з метою дослідження. Це пов’язано з тим, що характерною особливістю цих задач є наявність ситуації невизначеності, що ускладнює як їхнє моделювання, так і розв’язання. Для моделювання задач цього класу використовують різні підходи, зокрема стохастичні, логіколінгвіністичні методи, моделі Маркова, лінійне цілочислове програмування, теорію розпізнавання образів, нейронні мережі. Для їхньго вирішення використовують швидкий метод розповсюдження обмежень, евристичні методи. Під евристичними алгоритмами, як правило, розуміють способи прийняття рішень подібні до того, як це робить людина, та побудовані на інтуїтивних міркуваннях, що спираються на попередній досвід. Використання евристичних алгоритмів поширене в задачах розпізнавання різної природи. Для багатьох практичних проблем ці алгоритми чи не єдино можливий шлях для отримання задовільного рішення в реальному часі. Значна частина прикладних задач штучного інтелекту в процесі їхнього розв’язання потребують перебору варіантів, що вказує на їхню комбінаторну природу. Тому ці задачі зводяться до задач комбінаторної оптимізації. Відомі методи моделювання не завжди пояснюють перебірну природу задач штучного інтелекту. У даній роботі для деяких задач цього класу побудовано математичні моделі з використанням теорії комбінаторної оптимізації. Показано, що аргументом цільової функції є комбінаторні конфігурації різних типів.
Посилання
Шлезингер М.И., Главач В. Десять лекций по статистическому и структурномураспознаванию. Киев: Наукова думка, 2004. 546 с.
Винцюк Т.К. Анализ, распознавание и интерпретация речевых сигналов. Киев:Наукова думка, 1987. 262 с.
Мисик А. В. Аналіз одновимірних та двовимірних діагностичних даних методамиштучних нейронних мереж: автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 03.00.04. Харків,2004. 19с.
Савин А.Н., Тимофеева Н.Е., Гераськин А.С., Мавлютова Ю.А. Разработка системыраспознавания речи на основе скрытых марковских моделей отдельных слов. Изв.Сарат. ун-та. Нов. сер. Сер. Математика. Механика. Информатика. 2017. Т. 17.вып. 4. С. 452–464.
Тимофієва Н.К. Про методи комбінаторної оптимізації, що ґрунтуються нарозпізнаванні вхідної інформації, евристичні алгоритми та обчислювальнийінтелект. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2015. № 2. С. 106–111.
Скобцов Ю.А., Федоров Е.Е. Метаэвристики. Донецк: Ноулидж, 2013. 426 с.
Тимофієва Н.К. Теоретико-числові методи розв'язання задач комбінаторноїоптимізації: автореф. дис... докт. техн. наук: 01.05.02. Київ, 2007. 32 с.