ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНОГО АЛГОРИТМУ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ПРИ ПРОГНОЗУВАННІ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ КВАДРАТНОЇ ПЛАСТИНКИ

Автор(и)

  • О. В. ЧОПОРОВА
  • А. О. ЛІСНЯК

DOI:

https://doi.org/10.32782/KNTU2618-0340/2020.3.2-1.27

Ключові слова:

машинне навчання; штучна нейронна мережа; генетичний алгоритм; популяція; фітнес-функція; схрещування; мутація; напружено-деформований стан; пластинка; прогнозування

Анотація

У сучасному виробництві широке поширення одержали системи автоматизованого проектування, які дозволяють проектувати технологічні процеси з меншими витратами часу та засобів, зі збільшенням точності спроектованих процесів і програм обробки, що скорочує витрати матеріалів та час обробки, завдяки тому, що режими обробки також розраховуються та оптимізуються за допомогою ЕОМ. Розробка методів і моделей машинного навчання дозволяє робити швидкі оцінки необхідних параметрів стану об’єкту. З практичної точки зору моделі машинного навчання для прогнозування значень параметрів стану конструкції можуть слугувати як інтерактивні асистенти у процесі проектування. Одним із актуальних питань застосувань нейронних мереж є їхня структурна оптимізація, тобто, вибір оптимальної кількості шарів, нейронів, функцій активації тощо. Така оптимізація може проводитися як вручну, за умови відносно невеликої кількості параметрів, так і в автоматичному режимі. У даній роботі розглянуто особливості використання генетичного алгоритму для оптимізації параметрів нейронної мережі для прогнозування напруженодеформованого стану квадратної пластинки. Тестову вибірку, яка містить можливі стани пластинки у залежності від геометричних і фізико-механічних параметрів, побудовано з використанням аналітичних формул і методу скінченних елементів. Суттєвим етапом генетичних алгоритмів є визначення генетичних операторів: селекції, кросоверу, мутації та відбору. Вибір цих операторів впливає на збіжність та ефективність методу в цілому. Генетичний алгоритм є прикладом метаевристичних методів. Збіжність таких методів у загальному випадку досить важко довести формально. Однак, застосування генетичного алгоритму під час налаштування нейронних мереж дозволяє знизити втручання користувача до мінімуму. Використано генетичний алгоритм для оптимізації параметрів нейронної мережі при прогнозуванні напружено-деформованого стану квадратної пластини. Побудовано моделі навчання на базі штучних нейронних мереж. Побудовані моделі дозволяють прогнозувати прогин у центрі пластинки, а також максимальне значення інтенсивності напружень за Мізесом. Основною перевагою штучної нейронної мережі є швидкість прогнозування. Обчислення необхідних характеристик у порівнянні з методом скінченних елементів відбувається майже миттєво (мілісекунди). Отже, «натреновані» штучні нейронні мережі можуть слугувати як інтерактивні помічники у процесі проектування.

Посилання

Последовательная модель. URL: https://www.tensorflow.org/guide/keras (дата звернення: 19.06.2020).

Abambres M., Marcy M., Doz G. Potential of Neural Networks for Structural Damage Localization. ACI Avances En Ciencias E Ingenierías. 2018. Vol. 11. № 2. P. 124−153. DOI: 10.31224/osf.io/rghpf.

Jin C., Jang S., Sun X. et. al. Damage Detection of a Highway Bridge under Severe Temperature Changes Using Extended Kalman Filter Trained Neural Network. Journal of Civil Structural Health Monitoring. 2016. Vol. 6. Issue 3. P. 545–560.

Onur Avci P. O., Abdeljaber A. O. Self-Organizing Maps for Structural Damage Detection: A Novel Unsupervised Vibration-Based Algorithm. Journal of Performance of Constructed Facilities. 2016. Vol. 30. Issue 3. P. 1–11.

Li K., Liu W., Zhao K., Shao M., Liu L. A Novel Dynamic Weight Neural Network Ensemble Model. International Journal of Distributed Sensor Networks. 2015. Vol. 11. Article ID 862056. 13 p. DOI: 10.1155/2015/862056.

Tao S. Deep Neural Network Ensembles. URL: https://arxiv.org/abs/1904.05488.

Webb A.M., Reynolds C., Iliescu D.-A., Reeve H., Lujan M., Brown G. Joint Training of Neural Network Ensembles. URL: https://arxiv.org/abs/1902.04422.

Sallam H., Regazzoni Carlo S., Talkhan Ihab E., Atiya A. Evolving Neural Networks Ensembles NNEs. IAPR Workshop on Cognitive Information Processing. (Greece, Santorini, June 9-10, 2008). P. 142−147.

Symone G. Soares, Carlos H. Antunes, Rui Arajo. A Genetic Algorithm for Designing Neural Network Ensembles. 14th Annual Conference on Genetic and Evolutionary Computation. (Canada, Montreal, July 8-12, 2009). New York: Association forComputing Machinery, 2009. P. 681−688.

Максимова О. М. Развитие и применение нейросетевых технологий для задач механики и строительных конструкций. Вестник ИрГТУ. 2013. № 8 (79). С. 81–88.

Лесовик Р. В. Оптимальное проектирование строительных конструкций на основе генетического алгоритма. Строительная механика инженерных конструкций и сооружений. 2010. № 2. С. 20–24. 12. Вакал Л. П. Генетичнi алгоритми як iнструмент розв’язання нелiнiйних крайових задач. Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2015. № 14. С. 16–23.

Олійник А. О., Субботін С. О., Олійник О. О. Еволюційні обчислення тапрограмування. Запоріжжя: ЗНТУ, 2010. 324 с.

Козин И. В. Эволюционные модели в дискретной оптимизации. Запорожье: ЗНУ,2019. 204 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-11