СТОХАСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТОПОГРАФІЇ РОБОЧОЇ ПОВЕРХНІ ВИРОБІВ НА ФІНІШНИХ ОПЕРАЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2618‐0340/2020.1‐3.23Ключові слова:
стохастична модель, шліфування, топографія поверхні, динамічна системаАнотація
В роботі пропонується удосконалити модель динаміки шліфування, в рамках якої кожне абразивне зерно розглядається як окрема ріжуча кромка з випадковими характеристиками форми та розташування на поверхні шліфувального кругу Точність форми поверхні, одержуваної при шліфуванні, залежить від жорсткості кріплення інструменту й деталі, а також режимів обробки, через те, що у динамічній системі при різанні неминуче виникають вібрації, що вимагає додаткового дослідження .Для цього розроблено удосконалену стохастичну модель, яка дозволяє досліджувати динаміку процесу шліфування та формування топографії оброблюваної поверхні виробів. У моделі процес обробки зображується як мікрорізання абразивними зернами, що випадковим чином розподілені по поверхні шліфувального круга. Геометричні параметри зерен також мають випадковий характер. У результаті моделювання отримані текстури поверхні після обробки, розподіл сил різання, динамічних відхилень інструменту. Побудовано їх спектральні характеристики, що дозволили оцінити вплив режимів обробки й параметрів технологічної системи на характер вібрацій. Показано, що в системі збуджуються вібрації як на частотах зовнішнього збудження (частота проходження зерен), так i на частотах власних коливань пружної динамічної системи, характерних для регенеративного джерела збудження. Встановлено, що при малій жорсткості технологічної системи збуджуються автоколивання типу «chatter» з великою амплітудою за рахунок механізму регенеративного збудження від зерна до зерна на частотах кратних власним частотам коливань, що призводять до втрати якості обробки і посилення зносу інструменту. Перевірка адекватності побудованої моделі проводилась порівнянням результатів моделювання з результатами експериментів. Для цього розглядалася обробка плоскої поверхні матеріалу деталі зі зносостійким покриттям шліфувальним кругом. Вигляд поверхні після проходження інструменту, одержаний за допомогою удосконаленої моделі, а також остаточний мікрорельєф поверхні після шліфування свідчать про ефективність побудованої моделі та її здатність для забезпечення необхідної топографії оброблюваних поверхонь виробів.
Посилання
Воронов С. А., Ма Вэйдун. Влияние геометрии абразивного зерна на силы резания при шлифовании. Вестник МГТУ им. Н.Э. Баумана. Серия «Машиностроение». 2017. № 5. С. 5263.
Komanduri R. Machining and Grinding: A Historical Review of the Classical Papers. Applied Mechanics Reviews. 1993. Vol. 46. № 3. P. 80132. DOI: https://doi.org/10.1115/1.3121404
Malkin S., Guo C. Grinding Technology: Theory and Applications of Machining with Abrasives. New York: Industrial Press Publ, 2008. 372 p.
Zhen B. H., Ranga K. On the Mechanics of the Grinding Process – Part I. Stochastic Nature of the Grinding Process. International Journal of Machine Tools & Manufacture. 2003. Vol. 43. P. 1579-1593.
Маслов Е. Н. Теория шлифования материалов. М. : Машиностроение, 1974. 318 с.
Кащеев В. Н. Абразивное разрушение твердых тел. М.: Наука, 1970. 245 с.
Грабченко А. И., Доброскок В. Л., Федорович В. А. 3D моделирование алмазно-абразивных инструментов и процессов шлифования. Харьков : НТУ «ХПИ», 2006. 362 с.8. Грабченко А. И., Федорович В. А. 3D процессы алмазно-абразивной обработки. Харьков : НТУ «ХПИ», 2008. 349 с.
Оборский Г. А., Дащенко А. Ф., Усов А. В., Дмитришин Д. В. Моделирование систем : монография. Одесса : Астропринт, 2013. 664 с.
Stephen H. C., William D. M. Random Vibration in Mechanical Systems. New York: Academic Press, 2014. 176 p.
Hecker R., Liang S. Y. Predictive Modeling of Surface Roughness in Grinding. International Journal of Machine Tools & Manufacture. 2003. Vol. 43. P. 755-761.
Stepien P. A Рrobabilistic Model of the Grinding Process. Applied Mathematical Modelling. 2009. Vol. 33. № 10. P. 3863-3884.
Holtermann R., Schumann S., Menzel A. Modelling Simulation and Experimental Investigation of Chip Formation in Internal Traverse Grinding. Production Engineering Research and Development. 2013. Vol. 7. P. 251-263.
Ioan D. M., Brian R. W., Dimitrov B. Tribology of Abrasive Machining Processes. Norwich, NY : William Andrew Inc, 2012. 600 p.
Hao Nan Li, Tian Biao Yu, Li Da Zhu. Analytical Modeling of ground Surface Topography in Monocrystalline Silicon Considering the Ductile-Regime Effect. Archives of Civil and Mechanical Engineering. 2017. Vol. 17, № 4. P. 880-893.
Young P. L., Brackbill T. P., Kandlikar S. G. Estimating Roughness Parameters Resulting From Various Machining Techniques for Fluid Flow Applications. Proceedings of the Nanochannels, Microchannels and Minichannels: Fifth International Conference (Mexico, Puebla, June 18-20, 2007), Puebla: ASME, 2007, pp. 827-836.
Altintas Y. Manufacturing Automation: Metal Cutting Mechanics, Machine Tool Vibrations, and CNC Design. Cambridge : Cambridge University Press, 2000. 286 p.
Altintas Y., Stepan G., Merdol D., Dombovari Z. Chatter Stability of Milling in Frequency and Discrete Time Domain. CIRP Journal of Manufacturing Science and Technology. 2008. Vol. 1, P. 35-44.
Riviére E., Stalon V., Van den Abeele O., Filippi E., Dehombreux P. Chatter Detection Techniques Using Microphone. Proceedings of the Theoretical and Applied Mechanics: 56-th National Congress on (Tokio, March, 7-9, 2007). Tokio, 2006. URL: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.612.4595&rep=rep1&type=pdf
Brecher C., Esser M., Witt S. Interaction of Manufacturing Process and Machine Tool. CIRP Annals - Manufacturing Technology. 2009. Vol. 58. P. 588-607.
Zhenyu Han, Hongyu Jin, Maoyue Li, Hongya Fu. An Open Modular Architecture Controller Based Online Chatter Suppression System for CNC Milling. Mathematical Problems in Engineering. 2015. Vol. 2015. 13 p. DOI: https://doi.org/10.1155/2015/985837.