АПАРАТНИЙ МОДУЛЬ ГОЛОСОВОГО СУПРОВОДУ ДЛЯ ОСІБ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ НА ОСНОВІ ВІЗУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПАРАМЕТРІВ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.3.2.3

Ключові слова:

Raspberry Pi, YOLOv8, Tesseract, OpenCV, OCR, pyttsx3, інтелектуальний модуль, слабозорі, апаратна реалізація, громадський транспорт

Анотація

У статті розглянуто апаратний модуль супроводу осіб із вадами зору на зупинках громадського транспорту.Актуальність теми зумовлена зростанням кількості громадян з порушеннями зору в Україні, що обумовлено як загальносвітовими тенденціями, так і наслідками воєнних дій, які призводять до травмування органів зору у військових та цивільних. Міська інфраструктура здебільшого зорієнтована на візуальне сприйняття, тому слабозорі особи стикаються зі значними труднощами при орієнтації, особливо на зупинках громадського транспорту. Використання автономного пристрою, який не залежить від смартфону чи мережі Інтернет, має важливе значення для забезпечення мобільності та безпеки таких осіб у міському середовищі. Метою дослідження є створення та аналіз ефективності програмно-апаратного комплексу на базі Raspberry Pi 5, що забезпечує автоматичне розпізнавання типу громадського транспорту (автобус, тролейбус, трамвай) та його маршрутного номера з подальшим голосовим озвученням результату в режимі реального часу. Апаратна частина включає одноплатний комп’ютер Raspberry Pi 5 з системою активного охолодження, камеру Logitech Web Camera Carl Zeiss Tessar 2.0/3.7 2MP, підключену через USB 3.0, зовнішню звукову карту Logitech G Pro X для відтворення аудіо через навушники та портативний акумулятор, що забезпечує автономність роботи.Експериментальні дослідження підтвердили високу точність детектування транспортних засобів у денних умовах та прийнятну швидкодію системи на вбудованій платформі. Водночас в умовах низької видимості (сутінки, туман, ефект замилення) спостерігається зниження точності класифікації типу транспорту та визначення маршрутного номера. Визначено, що подальший розвиток системи може відбуватися шляхом розширення датасету зображеннями, отриманими у реальних погодних умовах, вдосконалення алгоритмів попередньої обробки відео (застосування методів low-light enhancement та denoising), а також інтеграції з мобільними додатками та GPS-навігацією. Отримані результати демонструють практичну придатність розробленого рішення та його потенціал для масштабування з метою підвищення рівня інклюзії та мобільності осіб із порушеннями зору.

Посилання

Нечітайло О. В., Гаврашенко А. О. Інтелектуальний модуль навігації для реабілітації осіб з вадами зору на зупинках громадського транспорту. Сучасні напрями розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та засобів управління : тези доп. 15-ї міжнар. наук.-техн. конф. (24–25 квіт. 2025 р., Баку – Харків – Жиліна). Т. 3. Харків ; Баку ; Жиліна, 2025. С. 123.

Barkovska O., Serdechnyi V. Development of a universal model of an intellectual system to help people with visual impairments. Information Technology and Security. 2024. Vol. 12, No. 2. P. 47–56.

Kumar A., Ahmed S., Lee J. MR.NAVI: Mixed Reality Navigation Assistance for Visually Impaired Using Computer Vision and Natural Language Processing. 2025.

Shah P., Patel K., Reddy S. Smart Real-Time Object Detection for Blind Individuals Using YOLOv8 and OCR. Journal of Emerging Technologies. 2024. Vol. 18, No. 3. P. 115–123.

Mahmud R., Zhang T., Li Y. VISA: A Vision-Based Spatial Awareness System for Indoor Navigation of Visually Impaired. Journal of Imaging. 2024. Vol. 11, No. 1. P. 9.

Rafiq M., Hussain A., Khan N. Navigation Technologies for Visually Impaired: A Systematic Review (2019–2024). Sensors. 2024. Vol. 25, No. 7. P. 2213.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28