МЕТОД РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНИХ КОМПОНЕНТІВ ШЛЯХОМ РЕАЛІЗАЦІЇ TRAITS В .NET

Анотація

У статті розглядається метод розширення можливостей повторного використання програмних компонентів шляхом реалізації traits в .NET. Проаналізовано основні методи покращення можливостей повторного використання програмних компонентів в об’єктно-орієнтованій парадигмі програмування. Проаналізовано переваги та недоліки множинного та одиничного наслідування. Встановлено, що множинне наслідування має позитивний ефект на модульність та на можливості повторного використання компонентів, проте його використання може призвести до складнішої ієрархії класів та не завжди підтримується мовою програмування. В якості альтернативи наслідуванню розглянуто використання композиції для забезпечення повторного використання програмних компонентів. Проаналізовано концепт traits, який реалізовано у низці сучасних мов програмування в якості альтернативи множинному наслідуванню. В результаті аналізу встановлено, що traits дозволяє отримати схожий до множинного наслідування функціонал. Також проаналізовано пропозиції щодо розширення концепту за рахунок додавання можливості визначати стани, а не тільки поведінку. На основі цього розроблено модель traits для реалізації в .NET, що дозволяє визначати стани та забезпечити кращий контроль над перевантаженням членів при композиції. Оскільки композицію можна реалізувати за рахунок використання інструментів метапрограмування, то було проаналізовано відповідний інструментарій платформи .NET. У результаті аналізу визначено, що інструмент Incremental Source Generators у комбінації з Roslyn API дозволить досягти бажаного результату. Для цього запропоновано використовувати генератор коду, що буде генерувати часткові об’явлення класів, які міститимуть члени відповідного trait’а. В якості альтернативи ключовим словам запропоновано використовувати атрибути метаданих для контролю поведінки такого генератора коду. Генератор коду має спрацьовувати не лише під час компіляції, а й при змінах у вихідному коді. Такий метод дозволить повною мірою реалізувати концепт traits в .NET, що сприятиме покращенню можливостей повторного використання програмних компонентів при розробці на цій платформі.