ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ПОЛІМЕРНІ МАТЕРІАЛИ

Автор(и)

  • А. В. БЕРНАЦЬКИЙ Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0002-8050-5580
  • Ю. В. ЮРЧЕНКО Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0001-9253-009X
  • О. В. СІОРА Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0003-1927-790X
  • М. В. СОКОЛОВСЬКИЙ Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0003-3243-5060
  • І. В. СІОРА Інститут хімії поверхні імені О. О. Чуйка Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0002-4436-8945

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.3.1

Ключові слова:

FPV дрони, гвинти дронів, полімерні матеріали, лазерне випромінювання, термічний вплив, руйнування, плавлення.

Анотація

FPV (First Person View) дрони отримали значний розвиток завдяки швидкому прогресу в електроніці та технологіях. Вони активно використовуються у спортивних перегонах, відеозйомці, доставці вантажів, моніторингу, а також у військових цілях, особливо для розвідки й доставки вибухових пристроїв. Сучасні FPV дрони мають розміри від 50 мм до понад 300 мм, з гвинтами, виготовленими з матеріалів на основі полікарбонату або карбону. Ці матеріали забезпечують легкість конструкції та високу ударостійкість, що робить їх складними для традиційних методів знешкодження. Враховуючи зростаючу загрозу їхнього використання у військових та терористичних операціях, розробляються нові системи протидії FPV дронам. Зокрема, лазерні системи стають одним з перспективних засобів боротьби, оскільки дозволяють точково впливати на дрони на відстані без витрат на боєприпаси. У таких системах головною метою є руйнування ключових компонентів дрона, зокрема гвинтів, які через високу термочутливість стають вразливими до лазерного випромінювання. Для дослідження впливу лазерного випромінювання на пропелери FPV дронів проводились випробування із застосуванням Nd:YAG-лазера «DY044» з потужністю до 4,4 кВт і довжиною хвилі λ=1,06 мкм. Пропелери для тестів були виготовлені з полікарбонату, діаметром 7,5 дюймів. Випробування проводились при різних потужностях лазерного випромінювання та діаметрах пучка. Пропелер закріплювався на дрилі та обертався зі швидкістю 2000 обертів за хвилину під кутом 90° відносно лазерного променю, діаметр якого варіювався від 4 до 10 мм. Згідно з результатами досліджень, час опромінення менш ніж 2 секунди та потужність 2 кВт виявилися недостатніми для гарантованого руйнування пропелера. Однак при потужності 4 кВт та часу опромінення 1–2 секунди спостерігалося гарантоване руйнування полікарбонату. При збільшенні діаметра лазерного променя до 10 мм і потужності 4 кВт руйнування відбувалося лише при збільшенні часу опромінення до 2 секунд. Аналіз поглинання енергії пропелером показав, що при потужності випромінювання 500 Вт після проходження через пропелер із полікарбонату 290 Вт поглиналося матеріалом, що становить 58%. Отримані результати підтверджують перспективність використання лазерних систем для ефективного знешкодження FPV дронів, особливо завдяки можливості налаштування параметрів випромінювання для досягнення гарантованого руйнування критичних компонентів, таких як пропелери.

Посилання

Steinvall O. The potential role of laser in combating UAVs: part 2; laser as a countermeasure and weapon. Technologies for Optical Countermeasures XVIII and High-Power Lasers: Technology and Systems, Platforms, Effects V. 2021. Vol. 11867, P. 14-30. URL: URL: https://doi.org/10.1117/12.2601755

Kanu N. J., Gupta E., Pendkar S. M., Sakhare S. A., Munot A., Gupta V. K., Verma G. C. A few suggestions to improve anti-drone measures for combating against the drone menace. Journal of The Institution of Engineers (India): Series C. 2024. Vol. 105. P. 761-787. URL: https://doi.org/10.1007/s40032-024-01047-x

Chan K. W., Nirmal U., Cheaw W. G. Progress on drone technology and their applications: A comprehensive review. AIP Conference Proceedings. 2018. Vol. 2030. No. 1. Id. 020308. URL: https://doi.org/10.1063/1.5066949

Castrillo V., Manco A., Pascarella D., Gigante G. A review of counter-UAS technologies for cooperative defensive teams of drones. Drones. 2022. Vol. 6, No. 3. Id. 65. URL: https://doi.org/10.3390/drones6030065

Zhao S., Xie R., Wan J. Design of anti-drone laser weapon systems. High-Power Lasers and Applications XI. 2020. Vol. 11544. Id. 115440A. URL: https://doi.org/10.1117/12.2575171

Schleijpen R., Binsbergen S., Geljon M., Meuken D., Deiana D., Leeuwen B. 30kW laser experiments against drones. High-Power Lasers: Technology and Systems, Platforms, Effects IV. 2020. Id. 115390A. URL: https://doi.org/ 10.1117/12.2574461

Allheily V., Foulon B., Couchoux M., Lefranc L.-X., Guerchoux M., Bruder C., Merlat L. Testing the vulnerability of lightweight drone propellers to high-energy laser irradiations. High Power Lasers: Technology and Systems, Platforms, Effects VI. 2023. Vol. 12739. Id. 1273907. URL: https://doi.org/10.1117/12.2682925

Taillandier M., Peiffer R., Colomer B., Ortiz R., Chalumeau E., Pommies M. High-energy laser experiments for vulnerability studies in the context of the European TALOS program. High-Power Lasers and Technologies for Optical Countermeasures. 2022. Vol. 12273. P. 68-79. URL: https://doi.org/10.1117/12.2635076

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-26