ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.3.21Ключові слова:
національна безпека, земельні ресурси, землі сільськогосподарського призначення, військова агресія, агрохолдинги, продовольча безпека.Анотація
В України з кожним роком все більше починають приділяти уваги проблемам земельних відносин, невід'ємною важливою складовою яких є сільськогосподарське та природоохоронне землекористування. Адже ефективне використання земель забезпечить безпеку та незалежність країни й загалом – суспільний добробут. В статті розглядаються проблемні питання землекористування, на які вплинули військові дії з боку країни агресора Росії спочатку у 2014 році і зараз. Оскільки специфічність використання земельних ресурсів полягає в тому, що вона відіграє роль – території країни, головної державоутврюючої складової (національна безпека); всезагального просторового базису, що постійно підтримується за рахунок певного співвідношення категорій земель і типів землекористування (просторова); головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві (продовольча); основного компонента природи (екологічна); джерело водних, мінеральних, лісових, рекреаційних та інших ресурсів (економічна безпека). Саме тому, у досліджені авторами проаналізовано основні негативні чинники, які безпосередньо впливають на розвиток земельних відносин в Україні особливо у часи військового стану, про вплив на продовольчу безпеку взагалі. У статті розглядаються можливі наслідки після деокупації тимчасово окупованих земель Донецької, Луганської, Херсонської та АР Крим. Також проаналізовано вплив агрохолдингів на продовольчу безпеку та вплив іноземних компаній, в тому числі російських підприємств та іх подальше існування після закінчення бойових дій. Установлюється, що для досягнення мети в даному контексті для України першочерговим стратегічним завданням державної політики національної безпеки є відновлення територіальної цілісності країни та сукупності демократичних інститутів на усій її території, збереження та відновлення до подальшого використання земельних ресурсів, консолідація української політичної нації, єдності усіх громадян України та усіх регіонів України, реінтеграція тимчасово окупованих територій після їх звільнення.
Посилання
Гай-Нижник П. П. Росія проти України (1990–2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення / Павло Гай-Нижник. – К.: «МП Леся», 2017. – 332 с.
Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 413. URL: https://www.kmu.gov.ua/ ua/npas/250068882.
Качинський А.Б. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень: [моногр.] / А.Б. Качинський. – К.: НІС Д, 2013. – 101 с.
Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // zakon1.rada.gov.ua.
Перспективи українсько-російських відносин (Концептуальні підходи і практичні кроки) // Національна безпека і оборона. – 2015. – № 8–9. – С. 2.
С еменченко А.І. Механізм стратегічного управління забезпеченням національної безпеки у кризових та надзвичайних ситуаціях / А.І. Семенченко // Стратегічні пріоритети. – 2017. – № 1 (2). – С. 200-207.
