ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ

Анотація

Досліджено та запропоновано визначення наукових категорій «державні інформаційні ресурси» та «правове регулювання державних інформаційних ресурсів», що мають науково-методологічне значення для розвитку та вдосконалення доктринального розуміння проблеми державної політики захисту інформаційних ресурсів.Запропоновано закріпити законодавчо положення, що регулюють порядок організації документообігу, документування інформації та електронного документообігу, а також формування та використання інформаційних ресурсів. Розроблено пропозиції щодо визначення поняттям «документ», «документована інформація», «матеріальний носій документованої інформації», «електронний документ» та «інформаційні ресурси», усунувши неточність формулювань, наявних у законодавчій базі. Запропоновано змінити законодавчо закріплений порядок документування інформації, створення документів та електронних документів та надання їм юридичної сили. Запропоновано уточнити список власників інформації, закріпити порядок формування та використання державних та муніципальних інформаційних ресурсів, у тому числі у вигляді викупу. Запропоновано впорядкувати список інформації обмеженого доступу, закріпивши його законодавчо, що дозволить уникнути подвійного тлумачення понять «інформація обмеженого доступу» та «конфіденційна інформація».Зазначено, що законодавча база в цілому вирішує багато спірних питань, пов’язаних з обігом інформації, інформаційними технологіями та правами громадян на доступ до інформації. Однак не дано поняття інформаційних ресурсів та не визначено порядок їх правового регулювання та захисту. У зв’язку з цим сформульовано пропозиції, які необхідно внести до законодавчої бази для здійснення повноцінного правового регулювання об’єкта інформаційних правовідносин – державних інформаційних ресурсів.Розглянуто основні теоретичні поняття правового регулювання державних інформаційних ресурсів. Правове регулювання – фундаментальне поняття юридичної науки та практики. У гносеологічному плані можливості цієї категорії дозволяють сконцентрувати увагу на специфічних юридичних засобах та механізмах регулювання людської поведінки. Правове регулювання є одним із видів соціального регулювання, без якого суспільство існувати не може. Його особливості пов’язані зі специфікою права як особливого соціального явища: це нормативне регулювання, в основі якого лежать ідеї свободи і справедливості.