ДОСЛІДЖЕННЯ СИЛІКАТНИХ СИСТЕМ З ТЕХНОГЕННОЮ СИРОВИНОЮ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЦЕМЕНТУ
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.3.1.10Ключові слова:
цемент, лузга рисова, зола виносу, суміш сировинна, фази кристалічні, властивостіАнотація
Виробництво цементу відзначається великою ресурсоємністю та базується на використанні природної сировини, родовища якої є вичерпними та невідновлювальними. З цим пов’язана актуальність проблеми заміни природної сировини відходами інших галузей промисловості як техногенною сировиною. Досліджено силікатні системи для виготовлення цементу на основі композицій різновидів природної та техногенної сировини. Як техногенну сировину використано багатотоннажні відходи агропромисловості – рисову лузгу та теплоенергетики – золу виносу. В роботі комплексно використовувались методи фізико-хімічного аналізу силікатів та стандартизовані технологічні тестування властивостей в’яжучого матеріалу. Розрахунки складу сировинних сумішей проводили із застосуванням комп’ютерної програми «РоманЦем». Відзначено особливості хіміко-мінералогічного складу рисової лузги як джерела аморфного кремнезему підвищеної реакційної здатності та золи виносу з підвищеним вмістом оксидів заліза і розвиненою склофазою. Проведено розрахунки можливої концентрації вказаної техногенної сировини у сумішах при заданих значеннях гідравлічного і кремнеземного модулів цементу. На основі аналізу комп’ютерних розрахунків визначено нові склади вихідних сировинних сумішей на основі систем вапняк-каолін-рисова лузга та вапняк – рисова лузга – зола виносу із вмістом від 20,0 до 48,5 мас. % компонентів техногенного походження. Показано особливості фазового складу цементу з сировинних сумішей на основі досліджених силікатних систем при випалі з максимальною температурою 1100 °С та можливість регулювання властивостей мінерального в’яжучого матеріалу при варіюванні розроблених складів вихідних сумішей. Зроблено висновок, що оцінка можливості та ступеню ефективності використання окремих різновидів техногенної сировини як компонента силікатних систем має враховувати особливості їх агрегатного стану, хіміко-мінералогічного складу та реакційної здатності в процесах фізико-хімічних перетворень в технологічних циклах. При цьому науково обґрунтоване використання відходів промисловості дає можливість комплексного вирішення задач ресурсозбереження та хімічної технології силікатів.
Посилання
Liebau F. (1985). Structural Chemistry of Silicates. Structure, Bonding, and Classification. Berlin, Heidelberg: Springer.
Гречанюк В. (2006). Фізична хімія і хімія силікатів. Київ : Кондор.
Duda, W. H. (1988). Cement Data Book, Volume 3: Raw Material for Cement Production. French & European Pubns. 188 с.
Рунова Р. Ф., Дворкін Л. Й., Дворкін О. Л., Носовський Ю. Л. (2012). В’яжучі речовини. Київ : Основа. 446 с.
Allen, D. T., & Benmanesh, N. (1994). Wastes as Raw Materials. In The Greening of Industrial Ecosystems (pp. 69–89). Washington: National Academy Press. https://www.nap.edu/read/2129/chapter/7
Bhatia, H. S. (2020). A Comprehensive Book on Industrial Waste and Its Management. Delhi (India) : The Readers Paradise. 250 с.
Ramesh, M., Karthic, K. S., Karthikeyan, T., & Kumaravel, A. (2014). Construction materials from industrial wastes – a review of current practices. International Journal of Environmental Research and Development, 4(4), 317–324. https://www.ripublication.com/ijerd_spl/ijerdv4n4spl_08.pdf
Черняк Л. П. (2003). Критерії вибору сировини для сучасного виробництва будівельної кераміки. Будівельні матеріали та вироби, № 1, С. 2–4; № 2, С. 6–8.
Ghosh S. N. (2003). Advances in Cement Technology: Chemistry, Manufacture and Testing. Taylor & Francis. 828 с.
Winter, N. B. (2012). Understanding Cement. WHD Microanalysis Consultants Ltd. 206 с.
Masoumeh Kordi, Naser Farrokhi, Martin I. Pech-Canul, & Asadollah Ahmadikhah. (2024). Rice Husk at a Glance: From Agro-Industrial to Modern Applications. Rice Science, 31(1), 14–32.
Maryoto, A., & Sudibyo, G. H. (2018). Rice husk as an alternative energy for cement production and its effect on the chemical properties of cement. MATEC Web of Conferences, 195, 01009.
Kar, K. K. (2021). Handbook of Fly Ash. Elsevier. 868 с.
Alterary, S. S., & Marei, N. H. (2021). Fly ash properties, characterization, and applications: A review. Journal of King Saud University, 33(6).
Sun, L., & Gong, K. (2001). Silicon-based materials from rice husks and their applications. Industrial & Engineering Chemistry Research, 40(25), 5861–5877. DOI: 10.1021/ie010284b
Real, C., Alcala, M. D., & Criado, J. M. (1996). Preparation of Silica from Rice Husks. Journal of the American Ceramic Society, 79(8), 2012–2016.
Kou, S., Poon, C., & Chan, D. (2007). Influence of fly ash as cement replacement on the properties of recycled aggregate concrete. Materials in Civil Engineering, 19, 709–717.
Ondova, M., Stevulova, N., & Estokova, A. (2012). The Study of the Properties of Fly Ash Based Concrete Composites with Various Chemical Admixtures. Procedia Engineering, 42, 1863–1872.
ДСТУ Б В.2.7-205:2009. Золи-виносу теплових електростанцій для бетонів. Технічні умови. Київ : Мінрегіонбуд України, 2010. 12 с.
Свідерський, В. А., Черняк, Л. П., Сангінова, О. В., Дорогань, Н. О., Цибенко М.Ю. (2017). Програмне забезпечення технології низькотемпературних в’яжучих матеріалів. Будівельні матеріали та вироби, №1–2(93), 22–24.
ДСТУ Б В.2.7-91-99. В’яжучі мінеральні. Класифікація. Київ : Держбуд України, 1999. 26 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






