ВИКОРИСТАННЯ ДРОНІВ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВІЙСЬКОВІЙ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.3.2.7Ключові слова:
дрони, штучний інтелект, програмне забезпечення, РЕБ, автономність.Анотація
Досліджено технічні аспекти застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у Збройних Силах України (ЗСУ) для виконання завдань розвідки, ударних операцій, логістики та радіоелектронної боротьби (РЕБ). Мета статті – проаналізувати технічні характеристики, функціональність і програмне забезпечення (ПЗ) українських безпілотних апаратів, оцінити ефективність їхнього використання без інтегрованого штучного інтелекту (ШІ) та визначити перспективи часткової або повної автоматизації для підвищення автономності в умовах реальних бойових дій.Результати свідчать, що попри ефективність дронів у базових завданнях, їхня робота ускладнюється порушенням зв’язку, зниженням автономності на 20–30 % через кліматичні фактори та обмеженою гнучкістю ПЗ.Розвідувальні дрони забезпечують спостереження, ударні – точкове ураження цілей, логістичні – оперативну доставку вантажів, а РЕБ-безпілотні апарати – блокування ворожих каналів зв’язку. Водночас ПЗ не передбачає автономної навігації, корекції маршрутів або адаптації до змін у бойовому середовищі. Просте ПЗ не дає змоги безпілотним апаратам функціонувати без постійного керування оператором, що знижує їхню ефективність у зонах активного РЕБ. Розглянуто переваги та обмеження ключових моделей БПЛА, зокрема «Лелека-100», «Racoon», «Bukovel», які становлять основу тактичного арсеналу. Проаналізовано можливості їхнього програмного забезпечення (ПЗ) та апаратної платформи в умовах активного впливу ворожих РЕБ-систем і складних кліматичних умов. Акцент зроблено на практичних бар’єрах автоматизації, пов’язаних із енергоспоживанням, вагою дронів і недостатньою обчислювальною потужністю, а також на шляхах поступового впровадження елементів штучного інтелекту (ШІ) через модульні рішення.Ефективність БПЛА ЗСУ значною мірою залежить від вдосконалення їхніх технічних характеристик і ПЗ. Перспективними напрямами є впровадження інерційних навігаційних систем, гібридних джерел живлення, адаптивного ПЗ для РЕБ-дронів та локальної обробки даних за допомогою спрощених ШІ-алгоритмів. Поступове впровадження таких рішень дозволить підвищити автономність і надійність дронів без значного нарощення ресурсної бази.
Посилання
Литвиненко М. І., Ленець, В. Г., Гармаш Н. В., Шульга В. В. Аспекти впровадження штучного інтелекту у військовій справі. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2024. С. 13–18. DOI: 10.30748/zhups.2024.80.02
Joshi A., Spilbergs A., Miķelsone E. AI-Enabled Drone Autonomous Navigation and Decision Making for Defence Security. Environment, technologies, resources. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. 2024. Vol. 4, pp. 138–143. Rezekne Academy of Technologies. DOI: https://doi.org/10.17770/etr2024vol4.8237
Dash B., Ansari M. F., Swayamsiddha S. Fusion of Artificial Intelligence and 5G in Defining Future UAV Technologies – A Review. In 2023 International Conference on Device Intelligence, Computing and Communication Technologies. 2023. (DICCT). pp. 312–316. IEEE. DOI: https://doi.org/10.1109/dicct56244.2023.10110231
Ivanchenko O., Kurdiuk S., Khatuntsev Yu., Rudnichenko S. Analysis of application possibilities and classification of unmanned aerial vehicles for the support of combat operators of the navy of the armed forces of Ukraine. Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. 2023. Vol. 18, Issue 4, pp. 23–34. DOI: https://doi.org/10.37701/dndivsovt.18.2023.04
Terzić M. Effects of the use of robotized combat systems during the conflict in Ukraine from 24.02.2022. In Bastina. 2024. Issue 62, pp. 363–381. Centre for Evaluation in Education and Science (CEON/CEES). DOI: https://doi.org/10.5937/bastina34-49656
Criollo L., Mena-Arciniega C., Xing S. Classification, military applications, and opportunities of unmanned aerial vehicles. In Aviation. 2024. Vol. 28, Issue 2, pp. 115–127. Vilnius Gediminas Technical University. DOI: https://doi.org/10.3846/aviation.2024.21672
Sorochkin,O., Sosulin M., Matveev Y. Prospects of military aviation through the integration of UAVs, AI and the latest technologies. Communication, informatization and cybersecurity systems and technologies. 2024. DOI:10.58254/ viti.6.2024.17.215
Radovanović M., Petrovski A., Behlić A., Chaari M. Z., Hashimov E. G., Fellner R., Agbeyangi A. O. Unleashing Autonomous Forces: Integrating AI-Driven Drones in Modern Military Strategy. Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць. 2024. DOI:10.26906/sunz.2024.3.055
Трофименко О., Логінова Н., Соколов А., Чикунов П., Ахмаметьєва Г. Штучний інтелект у військові сфері. Електронне фахове наукове видання «Кібербезпека: освіта, наука, техніка». 2024. 1(25). 161–176. DOI: https://doi.org/10.28925/2663-4023.2024.25.161176
Гуржій С. В. Тенденції застосування технологій штучного інтелекту у військово-технічній сфері. Інформація і право. 2024. № 3 (50). С. 136–146. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2024.3(50).311713
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






