РОЛЬ 3D-ДРУКУ В ПЕРСОНАЛІЗОВАНІЙ РОЗРОБЦІ ПРОТЕЗІВ ТА ОРТЕЗІВ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена потребою у створенні ефективних протезно-ортезних рішень для пацієнтів з обмеженими можливостями, що відповідають сучасним вимогам до якості життя, соціальної інтеграції та реабілітаційного супроводу. Традиційні методи виготовлення виробів часто ігнорують індивідуальні анатомічні та біомеханічні особливості, що знижує їхню ефективність. 3D-друк дає змогу інтегрувати цифрове моделювання, адитивне виробництво та біосумісні матеріали в єдиний технологічний цикл, що відкриває можливості для принципово нового рівня персоналізації.Мета статті – комплексне наукове обґрунтування ролі технологій 3D-друку в персоналізованому проєктуванні та виготовленні протезів та ортезів для пацієнтів з обмеженими можливостями, а також у визначенні перспектив їхньої інтеграції в сучасну клінічну та реабілітаційну практику.Методологія дослідження ґрунтується на системному аналізі принципів цифрового моделювання, параметричного проєктування та використання біосумісних матеріалів у поєднанні з адитивними технологіями.Застосовано методи порівняльного аналізу, моделювання функціональних характеристик виробів, а також узагальнення даних сучасних клінічних практик.Дослідження показало, що адитивні технології підвищують точність відтворення анатомічних структур, функціональність і комфорт протезів та ортезів; економічні та організаційні переваги переходу до моделі «виробництва за запитом»; з’ясовано, що 3D-друк скорочує час виготовлення протезів та ортезів, знижує витрати й підвищує ефективність реабілітації; виокремлено основні технологічні, матеріалознавчі та нормативно-правові обмеження, які стримують масштабне впровадження технології в медичну практику.Висновки підтверджують, що 3D-друк спроможний забезпечити високий рівень персоналізації виробів, підвищити якість реабілітації та розширити доступність сучасних медичних технологій. З’ясовано, що його впровадження потребує стандартизації цифрових протоколів, розвитку матеріалознавчої бази, автоматизації виробництва та створення мультидисциплінарних клініко-інженерних команд.Перспективи подальших досліджень пов’язані з використанням цифрових двійників для оптимізації конструкцій, розробленням комбінованих технологій друку для інтеграції полімерних і композитних матеріалів, формуванням реєстрів клінічних результатів застосування 3D-друкованих виробів та вдосконаленням нормативно-економічних механізмів їхнього відшкодування. Це відкриває можливості для масштабної інтеграції 3D-друку в систему персоналізованої реабілітаційної медицини.