ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІНОУТВОРЮЮЧИХ МИЙНИХ ЗАСОБІВ КЛІНОЛЛ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ВІДКРИТИХ ПОВЕРХОНЬ
Ключові слова:
мийні засоби, поверхнево-активні речовини, піноутворювальна здатність, оптимізація, поверхневий натяг, рН, в’язкість, очищення поверхонь, Клінолл, органічні забруднення, мінеральні відкладенняАнотація
У статті наведено результати комплексного дослідження фізико-хімічних характеристик піноутворюючих мийних засобів серії Клінолл, що застосовуються для очищення відкритих поверхонь від органічних та неорганічних забруднень у харчовій та аграрній галузі. Дослідження охоплювало визначення ключових параметрів, які визначають ефективність засобів: рН, в’язкість, поверхневий натяг та піноутворювальну здатність. Встановлено, що зразок Клінолл ЛПР із рН 12,8 та високою в’язкістю (7520 спз) ефективно видаляє органічні забруднення, зокрема жирові відкладення, білкові залишки та олійні плями. Висока в’язкість забезпечує тривале утримання засобу на вертикальних поверхнях, що підвищує його практичне використання. Зразок Клінолл КПР із рН 0,77 та низькою в’язкістю (810 спз) показав високу результативність у видаленні мінеральних відкладень, вапняного нальоту та іржі, що робить його придатним для застосування у виробничих умовах із жорсткою водою. Дослідження поверхневого натягу підтвердило здатність обох засобів значно знижувати σ при збільшенні концентрації, що корелює з максимальною мийною здатністю. Вивчення піноутворювальної здатності методом Росс-Майлса показало, що обидва засоби формують стабільну піну з високою стійкістю (понад 80 % протягом 10 хвилин). Для Клінолл ЛПР максимальна піноутворювальна здатність досягалася при концентрації 5 %, тоді як для Клінолл КПР — у діапазоні 7–10 %. Висока кратність піни (2,14–3,00) підтверджує економічність використання засобів та їх здатність ефективно контактувати з поверхнею. Отримані результати дозволяють рекомендувати засоби серії Клінолл для широкого застосування у харчовій та аграрній промисловості з метою забезпечення санітарної безпеки, зниження ризику мікробного забруднення та підвищення якості очищення виробничих поверхонь. Практичне значення дослідження полягає у визначенні оптимальних концентрацій використання: 5–7 % для Клінолл ЛПР та 7–10 % для Клінолл КПР, що забезпечує максимальну ефективність при мінімальних витратах.
Посилання
Lochhead R.Y. Basic Physical Sciences for the Formulation of Cosmetic Product. In Cosmetic Science and Technology: Theoretical Principles and Applications; Sakamoto, K., Lochhead, R.Y., Maibach, H.I., Yamashita, Y., Eds.; Elsevier: Amsterdam, The Netherlands, 2017; pp. 373–388.
Pugh RJ. Foams and foaming. In: Holmberg K, editor. Handbook of applied colloid and surface chemistry. New York: John Wiley & Sons; 2001.
ДСТУ 2207.1-93 «Методи визначення концентрації водневих іонів»
Myers D. Physical properties of surfactants used in cosmetics. In: Rieger MM, Rhein LD, editors. Surfactants in cosmetics. New York, Basel: Marcel Dekker, Inc.; 1997 [Chapter 2].
Koelsch P, Motschmann H. Relating foam lamella stability and surface dilational rheology. Langmuir 2005;21:6265-9.
Ma B, Zhang L, BaoyuGao, Zhang L, Zhao S, Yu JY. Interfacial dilational rheological property and lamella stability of branched alkyl benzene sulfonates solutions. Colloid Polym Sci 2011;289:911-8.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






