РАДІОМОНІТОРИНГ ДЕКАМЕТРОВОГО ДІАПАЗОНУ

Анотація

Актуальність та проблема. Успішність військових операцій критично залежить від ефективності радіоелектронної розвідки (РРТР), особливо у декаметровому (3–30 МГц) діапазоні, який використовується для зв'язку на великі відстані. Ключовою проблемою тактичної РР є критичне завантаження спектра та домінування РВ дальньої зони (відбиття від іоносфери) над цільовими РВ ближньої зони на кілька порядків. Існуючі методи радіоконтролю, що використовують ручний або візуально-апаратний аналіз параметрів сигналу (федінг, стійкість пеленгу), мають надто низьку швидкодію, що робить неможливим виявлення короткочасних цільових випромінювань. Мета роботи. Розробка та обґрунтування автоматизованих підходів для селекції цільових РВ та підвищення швидкодії систем РРТР у декаметровому діапазоні, зокрема при використанні малогабаритних приймальних антен. Досягнення цієї мети передбачає ефективне використання апріорної інформації. Методи дослідження. Запропонована методологія ґрунтується на послідовному огляді діапазону з проріджуванням (скороченням) потоку РВ, які надходять на розпізнавання. Проріджування здійснюється за двома основними апріорними ознаками: 1) частотні канали, де цільові РВ відсутні; 2) зони розміщення джерела (автоматична дискримінація РВ дальньої зони). Задача виявлення та розпізнавання цільових РВ у частотному каналі зводиться до багатоальтернативного виявлення випадкових сигналів в умовах підвищеної апріорної невизначеності (зокрема, невідомих статистичних характеристик перешкод). Основні результати та практичне значення. Аналіз показує, що застосування проріджування за ознакою зони розміщення джерела (ближня/дальня) дозволяє у кілька десятків разів зменшити потік РВ, що надходять на детальний аналіз. Це забезпечує значне скорочення часу огляду всього діапазону та підвищує ймовірність виявлення короткочасних випромінювань, що є критичним для тактичної РР. Запропонований підхід дозволяє вирішити задачу побудови комплексу радіоконтролю з дотриманням суперечливих обмежень на швидкодію та апаратні витрати. Існує необхідність подальших досліджень для підвищення ймовірності правильного виявлення нових РВ, яка наразі становить лише $P_D \approx 0.3-0.4$ при використанні енергетичного принципу.