МЕТОДОЛОГІЯ МІГРАЦІЇ ANDROID-ПРОЕКТУ НА ОСНОВІ ПЕРЕГЛЯДУ ПРОЕКТУ MVVM ДО АРХІТЕКТУРИ JETPACK COMPOSE ТА MVI

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз трансформації архітектурних підходів в Android-розробці в умовах переходу від імперативних UI-моделей до декларативних фреймворків, зокрема Jetpack Compose. Актуальність дослідження зумовлена зростанням складності мобільних застосунків, підвищеними вимогами до керованості стану, передбачуваності поведінки інтерфейсу та масштабованості архітектурних рішень, що виявляє обмеження традиційних патернів MVC, MVP і MVVM. Метою дослідження є науково обґрунтоване формування та експериментальна перевірка методології міграції Android-проєктів від архітектури MVVM з XML-інтерфейсами до декларативної моделі Jetpack Compose у поєднанні з архітектурою Model–View–Intent (MVI), а також оцінка її впливу на структурну складність, продуктивність, стабільність управління станом і тестованість застосунків. Методологічну основу роботи становлять системний і порівняльний аналіз архітектурних патернів, критичний огляд рецензованих публікацій 2020–2025 рр., архітектурне моделювання MVI-циклу, інкрементальна міграція UI-компонентів з XML до Compose, а також експериментальна апробація запропонованої методології на прикладі реального Android-модуля. У результаті дослідження показано, що поєднання Jetpack Compose та MVI формує нову парадигму «UI-as-State», у межах якої інтерфейс визначається як детермінована функція єдиного immutable-стану. Встановлено, що перехід до одностороннього потоку даних (unidirectional data flow) та централізованого управління станом на основі StateFlow і корутин суттєво знижує архітектурну складність, усуває розсинхронізацію UI-станів і мінімізує побічні ефекти. Експериментальні результати засвідчили скорочення кількості файлів і рядків коду, зменшення UI-дефектів, прискорення рендерингу та підвищення стабільності інтерфейсу, а також істотне покращення тестованості завдяки використанню чистих reducer-функцій.