ІНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ СМАРТ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМУ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ

Анотація

У роботі проведено дослідження інституційних основ впровадження концепції смарт-спеціалізації у систему публічного управління розвитком територіальних громад України. Обґрунтовано необхідність переходу від тра- диційних дотаційних моделей управління до інноваційно-орієнтованого розвитку, що є передумовою успішного післявоєнного відновлення та ефективної інтеграції українських громад у європейський соціально-економічний простір. Наведено теоретичне обґрунтування та аналіз складових інституційного забезпечення, що в сукупності визначають спроможність територіальних громад реалізовувати стратегію смарт-спеціалізації. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи: для аналізу структури публічного управління (системний під- хід); для визначення відповідності національного законодавства стандартам ЄС – порівняльно-правовий метод; інституційний аналіз забезпечив ідентифікацію ролі суб’єктів управління (агенцій розвитку, офісів реформ тощо). Результати проведеного дослідження показали, що інституційне забезпечення S3 на рівні територіальної громади є багаторівневою системою, яка охоплює формальні інститути (нормативно-правова база, стратегічні документи) та неформальні інституції (культура підприємницького пошуку, рівень міжособистісної та довіри). Окрему увагу приділено ролі моделі «чотиристоронньої спіралі» (Quadruple Helix) як визначального інституцій- ного механізму, що забезпечує синергію влади, бізнесу, науки та громадянського суспільства. Охарактеризовано процес «підприємницького відкриття» як процедурний інститут, що дозволяє громаді ідентифікувати унікальні конкурентні переваги та сформувати партнерські відносини між усіма зацікавленими сторонами. Виявлено, що ефективному впровадженню смарт спеціалізації в систему публічного управління розвитком територіальних громад, перешкоджають певні бар’єри, зокрема: малі територіальні громади мають низьку інституційну спроможність, дефіцит кваліфікованих кадрів для управління інноваціями та інерційність управ- лінських процесів, що зумовлено впливом війни. В дослідженні наведено уточнення ролі цифрових інструментів моніторингу, що слугують сучасним елементом інституційного дизайну публічного управління