ПЛАНУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВ ЧЕРЕЗ ГАРМОНІЗАЦІЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ ТА ПІДПРИЄМСТВ ЯК РОБОТОДАВЦІВ НА РИНКУ ПРАЦІ

Анотація

У данній роботі на основі виявлених тенденцій ринку праці в частині конкурентоспроможності суб’єктів господарювання на державному, регіональному та внутрішньокорпоративному рівнях автором сформульовано причини розбалансованості між конкурентоспроможністю підприємств та людських ресурсів на ринку праці Представлено дані попиту та пропозиції за робітничими спеціальностями на ринку праці України в 2012–2021 рр. Положення означеної взаємодії автором запропоновано реалізовувати використовуючи модель комплексної гармонізації конкурентоспроможності людських ресурсів та підприємств на ринку праці (рис. 2). Модель базується на двох рівнях – теоретичному та практичному на основі використання адміністративно-розпорядчих, соціально-психологічних та економічних методів в таких напрямах, як: організаційно-економічний, кадровий, науково- методичний, нормативно-правовий програмно-технологічний, фінансово-економічний та етико-моральний на мікро-, мезо- та мікрорівні, що дозволяє узгодити конкурентоспроможність людських ресурсів та підприємств на ринку праці. Згідно існуючих та виявлених недоліків автором запропоновано відокремлювати напрями співпраці в площині забезпечення гармонізації конкурентоспроможності людських ресурсів та підприємств на ринку праці: організаційно-інформаційний, кадровий, науково-методичний, нормативно-правовий, програмно-технологічний, фінансово-економічний, етико-моральний. Слід зазначити, що тільки комплексне застосування напрямів співпраці дозволяє вирішити виявлені проблеми розбалансованості конкурентоспроможності. Розроблена модель комплексна гармонізації конкурентоспроможності людських ресурсів та підприємств на ринку праці, що базується на теоретичному й практичному рівні на основі відокремлення суб’єктів, методів та рівнів забезпечення, а також напрямів співпраці, що дозволить узгодити діяльність: закладів освіти у частині випуску фахівців та робітників із необхідним ринку набором компетентностей; підприємств – при плануванні й покритті потреб у працівниках; людських ресурсів – при усвідомленні того, яка професія користується попитом на ринку праці; служб зайнятості – координації роботи зацікавлених суб’єктів.