ОБГРУНТУВАННЯ ДЕВІАЦІЇ ТЕМПЕРАТУРИ ТЕПЛОНОСІЯ НА ВИХОДІ З СВЕРДЛОВИНИ ГЕОТЕРМАЛЬНОЇ ТЕПЛОНАСОСНОЇ СИСТЕМИ ОСОБЛИВІСТЮ ГІДРОГЕОТЕРМІЧНОГО РЕЖИМУ ЗОВНІШНЬОЇ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.2

Ключові слова:

відновлювані джерела енергії, геотермальна енергія, гідротермальна енергія водоносний горизонт, нейтральний шар, тепловий насос, водозабір, теплота ґрунту, ґрунтові води

Анотація

В роботі наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень щодо обґрунтування місця розташування свердловин гідротермальної теплонасосної системи для стабільного та ефективного отримання низькопотенційної геотермальної енергії. Доведено, що найбільш ефективними є теплонасосні системи які використовують теплоту ґрунту або ґрунтових вод та мають теплообмінники та свердловини встановлені на глибину нижче нейтрального шару. Наведено ендогенні та екзогенні фактори, що впливають на глибину залягання нейтрального шару. Визначено, що екзогенні фактори в порівнянні з ендогенними мають більший вплив на формування термічного режиму гідросфери. Наведено загальні закономірності зміни термічного режиму гідросфери що перебуває під впливом екзогенних факторів. Обґрунтовано, що в залежності від гідрогеологічних умов, зони розташування свердловин геотермальної теплонасосної системи, нижче теоретично визначеної глибини нейтрального шару можуть повторно утворюватися зони з суттєвою девіацією температури ґрунту. Визначені критерії що визначають тип гідрогеотермічного режиму та наведено класифікацію типів гідрогеотермічного режиму. Представлено розроблену і сконструйовану в Інституті відновлюваної енергетики НАН України експериментальну теплонасосну систему, яка складається з теплового насосу та двох свердловин, через які забезпечується циркуляція води від підземного горизонту до теплового насосу. В свердловині та на поверхні встановлені температурні датчики. Розроблено методику проведення досліджень. Наведено результати експериментальних досліджень на підставі яких встановлено, що за рахунок особливих геоморфологічних умов ділянки розташування системи, температура води в водоносному горизонті (на глибині 50 м) залежить від температури повітря та інтенсивності сонячної інсоляції протягом дня. Доведено, що між водоносним горизонтом розкритим свердловинами та розташованими рядом ставками в балках є гідравлічний зв'язок, а незначна відстань між ними та особливий рельєф місцевості впливають на зміну температури води в свердловині глибиною 50 м. Викладено основні закономірності впливу поверхневих гармонійних змін температури на режим температури зовнішньої оболонки Землі. Наведена класифікація в якій враховуються усі можливі основні типи гідрогеотермічного режиму. Отримані в ході дослідження результати мають важливе наукове і прикладне значення при проектуванні геотермальних та гідротермальних теплонасосних систем. Крім того мають перспективу подальші дослідження можливостей та ефективності використання водоносного горизонту як природного акумулятора теплоти для стабільної генерації енергії від відновлюваних джерел незалежно від кліматичних умов і пори року.

Посилання

Suveizdis P., Rasteniene V., Zinevicius F. (2000) Geothermal potential of lithuania and outlook for its utilization. Proceedings World Geothermal Congress 2000. Kyushu : Tohoku : Japan, May 28 – June 10. 2000. pp. 1356-1367.

Zhu K, Blum P., Ferguson G., Balke K., Bayer P. (2010) The geothermal potential of urban heat islands. Environ. Res. no. 5, pp. 1-6. http://dx.doi.org/10.1088/1748-9326/6/1/019501

Oliinyk H. (2022) Study of the efficiency of using a heat pump in the heat supply system of a private house. Scientific Journal of the Ternopil National Technical University, vol. 107, no 3, pp. 14-20. https://doi.org/10.33108/visnyk_tntu2022.03

Олійниченко В.Г., Марченко М.В., Кушнір І.О. (2017) Ефективні напрямки інвестування в галузі геотермальної енергетики. Відновлювана енергетика, № 3, С. 73-79.

Морозов Ю.П., Чалаєв Д.М., Ніколаєвська Н.В., Добровольський М.П. (2019) Оцінка ефективності використання теплового потенціалу довкілля та верхніх шарів Землі України. Відновлювана енергетика, № 4(63), C. 80-88. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).80-88

А. А. Барило. (2020) Аналіз гідрогеологічних і геотермічних характеристик геотермальних об’єктів України. Відновлювана енергетика, № 1(60), С. 74–84. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).74-85

Малкін Е.С., Кулінко Є.О. (2014) Перспективи та аспекти застосування систем теплохолодопостачання, які використовують приповерхневі шари води в якості теплового акумулятора. Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання, № 17, С. 63–69.

Zurian O.V., Barilo A.А. (2022 ) Impact of the natural temperature regime of the upper layers of earth on efficiency of a hydrothermal heat pump system. Journal of Geology, Geography and Geoecology, vol 31, no 3, pp. 575-584. https://doi.org/10.15421/112254

Зур’ян О.В. (2023) Вплив потоку підземних вод на геотермальний градієнт. Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, № 2(139), С. 153-161. https://doi.org/10.32782/1995-0519.2023.2.19

Зур’ян О.В. (2021) Експериментальні дослідження теплового режиму гідротермальної теплонасосної системи. Відновлювана енергетика, № 1 (56), С. 10-19. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).77-89

Фролов Н.М. (1991) Основи гідрогеотермії. Під редакцією В.І. Лялько. M: Надра. 1991. 335 с.

Морозов Ю.П., Чалаєв Д.М., Олійніченко В.Г., Величко В.В. (2019) Експериментальне дослідження добового акумулювання холоду шляхом використання води підземних горизонтів м. Києва. Відновлювана енергетика, № 3, С. 67–77. https://doi.org/10.36296/1819-058.2019.3(58).67-77

Зур’ян О.В. (2023) Врахування динаміки змін температури підземних вод на ділянках берегових водозаборів гідротермальних теплонасосних систем. Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2 (85), С. 20-28.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-13