ДЕТЕРМІНАНТИ СТРЕСУ В ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.55Ключові слова:
державна служба, державні службовці, ментальне здоров’я, стрес, чинники професійних стресів державних службовців, програми професійного навчанняАнотація
Стаття присвячена вивченню детермінант стресу в діяльності державних службовців. Зазначається, що ефективність діяльності державних службовців залежить від таких психологічних детермінант, як активаційні та мотиваційні характеристики індивіда, рівень соціальної адаптованості, фрустраційна толерантність, суб’єктивне ставлення до стресової ситуації, особливості психічних процесів і властивості нервової системи. стрес може негативно впливати на професійну ефективність державних службовців. Постійний стрес може призводити до зниження продуктивності та зосередженості державних службовців, при цьому вони можуть мати важкість у прийнятті рішень, виконанні своїх обов’язків та взаємодії з колегами. Значний рівень стресу може також призвести до збільшення числа помилок та неефективності у виконанні робочих завдань. Для підтримки високої професійної ефективності державних службовців, важливо розробляти стратегії подолання стресу та створювати сприятливе робоче середовище. Один зі способів зменшення стресу може бути впровадження регулярних психологічних тренінгів та семінарів, які допоможуть службовцям розуміти та керувати своїм стресом. Стратегії подолання стресу є важливим елементом в управлінні стресом державних службовців. Вони включають в себе розвиток навичок саморегуляції, які допомагають знизити рівень стресу та розслабитися. Такі стратегії можуть включати фізичну активність, медитацію, глибоке дихання та інші техніки релаксації. Важливо також здійснювати психологічну підтримку та консультування, щоб державні службовці могли висловити свої емоції та отримати підтримку у вирішенні своїх проблем. Застосування стратегій подолання стресу може покращити загальний психологічний стан та професійну ефективність державних службовців. Для забезпечення зниження рівня стресу в середньому, потрібно враховувати всі детермінанти стресу та розробити стратегії, які б забезпечували оптимальні умови роботи державних службовців, їхнє професійне зростання та здоров’я.
Посилання
Лісіцин В. Д. Детермінанти стресових станів як науково-психологічна проблема. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами, 2010. С. 349–359.
Ващенко І. В., Антонова О. Г. Конфлікт. Посттравматичний стрес: шляхи їх подолання, К. : Знання, 1998. 289 с.
Lazarus R., Folkman S. Stress, appraisal, and coping. New York: Springer Publishing, 1984. 460 р.
Russell D., Altmaier E., Van Velzen D. Job-Related Stress, Social Support, and Burnout Among Classroom Teachers. Journal of Applied Psychology, 1987. Vol. 72. P. 269–274.
Корольчук В.М. Чинники формування та розвитку стресостійкості особистості. Проблеми загальної та педагогічної психології, 2017. Т. XII. Ч. 7. С. 252–261.
Ліщинська О. А. Можливості психологічної допомоги жертвам деструктивних тоталітарних організацій. Практична психологія та соціальна робота, 2016. № 3. С. 1–4.
Цільмак О.М., Шустрова К. В. Плани практичних занять з навчальної дисципліни «Психологія управління»: методичні рекомендації. Одеса : НУ «ОЮА», 2020., 57 с.
Кісіль З. Р. Проблеми професійної деформації працівників органів внутрішніх справ: монографія. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. 607 с.
Когут О. Детермінанти стресостійкості особистості. Psychological Journal, 2021. с. 120–128.
Осьодло В. І. Особистісні чинники подолання стресових ситуацій в особливих умовах. Проблеми експериментальної та кризової психології. 2013. Вип. 14. Частина 1. С. 46–49.