ВНУТРІШНІЙ ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ УКРАЇНИ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ТА ПРАВОВИХ РЕФОРМ

Анотація

У статті досліджено перспективи розвитку внутрішнього водного транспорту (ВВТ) України в контексті євроінтеграції та гармонізації законодавства з європейськими стандартами. Проаналізовано сучасний стан національної правової бази та її відповідність міжнародним нормам, зокрема, директивам ЄС щодо транспорту та екологічної стійкості. Окрема увага приділена викликам, що виникли внаслідок військових дій, та необхідності модернізації інфраструктури та системи фінансування ВВТ. Висвітлено потенціал реформ у сфері ВВТ, зокрема щодо екологічної відповідальності, що є важливим для зменшення впливу транспорту на навколишнє середовище, державної підтримки як ключового фактора стабільного розвитку інфраструктури, а також залучення приватних інвестицій, необхідних для модернізації та фінансового забезпечення галузі. У статті підкреслено актуальність євроінтеграційного процесу в Україні, який корелюється із сучасними тенденціями розвитку транспорту та необхідністю його інтеграції до європейської транспортної мережі. Розглянуто законодавчі ініціативи, що базуються на нових підходах та змінах у національному правовому полі, висвітлюють перспективи розвитку ВВТ України в контексті європейських директив. Продемонстровано важливість гармонізації українського законодавства з європейськими нормами. У статті проаналізовано чинний Закон України «Про внутрішній водний транспорт» з позиції економічних, правових, організаційних перспектив. Здійснено порівняння цього документу з подібними європейськими законодавчими актами. Зроблено висновки про те, що відсутність актуального відносно європейських аналогів законодавства є стримуючим фактором для розвитку внутрішнього водного транспорту України. У статті наголошено, що невизначеність правового статусу річкових портів, терміналів, земель річкового транспорту та гідротехнічних споруд, непрозорі та не завжди обґрунтовані застосування норм морського права до річкового транспорту, відсутність чіткого регулювання прав та обов’язків перевізників, а також взаємодії між господарюючими суб’єктами та державою, включаючи стосунки між портами й вантажовласниками, знижує інвестиційну привабливість річкового транспорту й гальмує розвиток ринку річкових перевезень. У статті зазначено, що зв’язок між пріоритетами євроінтеграційного курсу України у сфері ВВТ та основними напрямами політики Європейського Союзу щодо розвитку водного транспорту має бути чітко відображеним у законодавчих ініціативах. Це передбачає ретельне врахування директив ЄС у сфері водного транспорту, які необхідно імплементувати в українське національне законодавство відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. У статті підкреслено, що якнайшвидше доопрацювання Закону України «Про внутрішній водний транспорт» дозволить значно підвищити ефективність функціонування системи ВВТ України, створить передумови її інтеграції до європейської мережі транспортних комунікацій та позитивно вплине на екологічну ситуацію.