БОРВМІСНІ ДИФЕНІЛОЛПРОПАНФОРМАЛЬДЕГІДНІ СМОЛИ ТА ПОКРИТТЯ НА ЇХ ОСНОВІ

Автор(и)

  • М. В. АНДРІЯНОВА Навчально-науковий інститут «Український державний хіміко-технологічний університет» Українського державного університету науки і технологій https://orcid.org/0000-0001-5216-0995
  • Д. М. ПРИХОДЬКО Навчально-науковий інститут «Дніпровський інститут інфраструктури і транспорту» Українського державного університету науки і технологій https://orcid.org/0009-0007-0932-7527
  • В. О. ГОЛОВЕНКО Навчально-науковий інститут «Український державний хіміко-технологічний університет» Українського державного університету науки і технологій https://orcid.org/0000-0003-1018-3966
  • О. В. ЧЕРВАКОВ Навчально-науковий інститут «Український державний хіміко-технологічний університет» Українського державного університету науки і технологій https://orcid.org/0000-0002-1631-3592
  • В. В. ЛОБОДА Навчально-науковий інститут «Дніпровський інститут інфраструктури і транспорту» Українського державного університету науки і технологій https://orcid.org/0009-0009-3790-9959
  • В. В. ПРОКОПЕНКО Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0009-0009-6755-6138

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.1.1.1

Ключові слова:

дифенілолпропан, модифікована фенольна смола, захисне покриття

Анотація

Сучасна хімічна промисловість активно розвивається у напрямку створення нових матеріалів із покращеними фізико-хімічними властивостями. Дифенілолпропанформальдегідні смоли є одними з найпоширеніших термореактивних полімерів завдяки їхній здатності утворювати тривимірну сітку з високими механічними характеристиками та стійкістю до агресивних середовищ. Їх отримують шляхом конденсації дифенілолпропану (бісфенолу А) з формальдегідом у присутності кислотних або лужних каталізаторів. Додавання окремих елементів, таких як бор, кремній і фосфор, в основну основу термореактивної смоли є новою стратегією для отримання спеціальних високоефективних смол, що призводить до вищих механічних властивостей та до підвищеної термоокислювальної стабільності порівняно зі звичайними фенолоформальдегідними смолами. Одним із таких перспективних напрямків є синтез борвмісних смол на основі дифенілолпропанформальдегідних полімерів, які знаходять широке застосування в різних галузях промисловості, зокрема в лакофарбовій, електротехнічній, адгезійній та теплоізоляційній сферах. Таким чином, дослідження процесів синтезу борвмісних дифенілолпропанформальдегідних смол є актуальним завданням, оскільки воно сприяє розробці нових матеріалів з покращеними фізико-хімічними та експлуатаційними характеристиками. У роботі розглянуто основні методи синтезу, механізми взаємодії борвмісних сполук з полімерною основою, а також вплив бору на кінцеві властивості отриманих смол та покриттів на їх основі. Встановлено, що покриття на основі борвмісних бутанолізованих дифенілолпропан-формальдегідних олігомерів, модифікованих жирами рослинного походження мають кращі показники еластичності та міцності при ударі, а також термічну стабільність до 250–260 °С,що є більшою, ніж для подібних дифенілолпропанформальдегідних смол без бору.

Посилання

Kawamoto A. M., Pardini L. C., Diniz M. F., Lourenço V. L. Synthesis of a boron modified phenolic resin. J. Aerosp. Technol. Manag. № 2. 2010. P. 169–182.

Kulesh Е. А., Piliptsou D. G., Rogachev A. V., Hong J. X., Fedosenko N. N., Kolesnyk V. Boron-carbon coatings: structure, morphology and mechanical properties. Journal of Engineering Sciences. 2020. V. 7(2). Р. 1–9.

Zhang, L.; Zhang, X.; Wang, R.; Zhang, Y.; Wu, J.; Zhou, Z.; Yin, P. Research Progress in Boron-Modified Phenolic Resin and Its Composites. Polymers. 2023. V. 15. Р. 3543–3555.

Jungang Gao, Weihong Wu, Xing Lic. Synthesis and Thermal Properties of a Boron-Containing Bisphenol-S Formaldehyde Resin. Advanced Materials Research. 2011. V. 239–242. Р. 2905–2908.

Суворова Ю. О., Черваков О. В., Андріянова М. В., Бортницкий В. І., Комлякова О. М. Плівкоутворення бутанолізованих дифенілолпропан-формальдегідних олігомерів, модифікованих жирами рослинного та тваринного походження. Питання хімії та хімічної технології. 2016. V. 4. Р. 67–72.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-25