HIGHER EDUCATION FUNDING USING PRIVATE SOURCES IN OECD COUNTRIES AND IN UKRAINE

Authors

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.4.11

Keywords:

higher education, funding, student loan, preferential lending, indicative prices

Abstract

The article is devoted to the analysis of higher education funding in OECD countries and in Ukraine. The analysis showed an asymmetry in the distribution of budgetary and private sources of funding for higher education in the OECD countries. So, the group of countries, where higher education is mostly paid (private funding is 60 percent or more), includes: Great Britain, Colombia, Japan, Australia, the USA, Korea and Chile; the group of countries, that provide mostly free higher education (private funding is 20 percent or less) are Germany, Sweden, Slovenia, Belgium, Denmark, Iceland, Austria, Finland, Luxembourg, and Norway. In other OECD countries the ratio of private and public funding of higher education is the same on average. Mechanisms of crediting education in groups of countries where private and state funding prevails, are considered: it can be provided at the expense of private banking institutions, or be carried out on the basis of state crediting programs. Sources of higher education funding in Ukraine are analyzed. It was determined that the share of state funding of higher education in Ukraine has a tendency to decrease. Taking into account the background of the introduction of indicative prices for the most popular majors (the Order is suspended during martial law) and the decrease in the purchasing power of the population, the need for additional sources of funding is increasing. On the one hand, lending through private financial institutions is quite expensive, on the other hand, the mechanism of preferential state lending in Ukraine has not gained wide popularity among the population and is characterized by a low level of economic efficiency for the state. This makes it necessary to study the leading experience of the OECD countries regarding the introduction of effective mechanisms of financial support for higher education, in particular, educational lending.

References

Harmon, C., Walker, I., & Westergaard-Nielsen, N. (2001). Education and earnings in Europe: a cross country analysis of the returns to education. Edward Elgar. Retrieved from: https://www.e-elgar.com/shop/gbp/education-andearnings-in-europe-9781840645309.html

Tilak Jandhyala. (2006). Private higher education: philanthropy to profits. Higher education in the world. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/39522752_Private_higher_education_philanthropy_to_profits.

How has private expenditure on tertiary education evolved over time and how does it affect participation in education? (2019). OECD iLibrary. https://doi.org/10.1787/22267077.

M ichael T. Nietzel (2022). State Funding For Public Higher Education Increased 4.5% In 2021. Forbes. Retrieved from: https://www.forbes.com/sites/michaeltnietzel/2022/06/14/state-funding-for-public-higher-education-increased-45-in-2021/?sh=baa462473b36.

Ozge Dilaver Kalkan, Geraint Johnes, Jill Johnes (2008). Public / private funding of higher education: a social balance – Report for England. HIS Hochschul-Informations-System GmbH. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/288343190_Public_private_funding_of_higher_education_a_social_balance_-_Report_for_England.

Barr N. Higher Education Funding. Oxford Review of Economic Policy, Volume 20, Issue 2, June 2004, Pages 264–283, https://doi.org/10.1093/oxrep/grh015.

Мельник, О. В., Мирошниченко, Ю. О. (2021). Державне регулювання фінансування вищої освіти: світовий досвід // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. № 3. С. 120−126. DOI: 10.21272/1817-9215.2021.3-13.

Харламова Г. О. (2017). Британська модель фінансування вищої освіти: уроки для України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. Вип. 5. С. 58-66. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2017_5_11.

Горін І. І. (2013). Зарубіжний та український досвід фінансування вищої освіти. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. Вип. 9(1). С. 176-182. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprer_2013_9%281%29__32

Терещенко Г. М. (2018). Оцінювання переваг та недоліків фінансування здобуття вищої освіти через механізм кредитування та грантів на навчання студентів. Освітня аналітика України. № 3 (4). C. 108-127. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2018-3-108-127.

Затонацька Т. Г., Терещенко Г. М. (2018). Кредитний механізм фінансування здобуття вищої освіти в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. Вип. 2. С. 19-23. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2018_2_5

Білінець М. Ю. (2016). Освітні кредити як джерело фінансування вищої освіти: світова практика та українські реалії. Інвестиції: практика та досвід. № 15. С. 34-38. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2016_15_8

Полторак А. С., Паламарчук В. Ю., Манукян Т. А. (2018). Розвиток механізму кредитування для здобуття вищої освіти як напрям зміцнення рівня фінансової безпеки держави. Інвестиції: практика та досвід. № 23. С. 44-49. DOI: 10.32702/2306-6814.2018.23.44.

Є рфорт О. Ю., Єрфорт І. Ю. (2018). Розвиток механізмів кредитування здобуття вищої освіти в Україні. Фінанси України. 2018. № 3. С. 67-79. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2018_3_6

Vedder R. (2015). Equity vs. Efficiency: Downsizing Student Loans. Forbes. Retrieved from: https://www.forbes.com/sites/ccap/2015/12/07/equity-vs-efficiency-downsizing-student-loans/?sh=245955014b42.

OECD. (2019). Relative shares of public, private and international expenditure on educational institutions. OECD Publishing. Retrieved from: https://stats.oecd.org/index.aspx?queryid=93063

OECD. (2019). Total expenditure on educational institutions per full-time equivalent student. OECD Publishing. Retrieved from: https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=AV_AN_WAGE

GDP per capita. World Bank data. Retrieved from: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD

Antonyuk L., Ilnytskyy D., Barabas D., & Sandul M. (2017). International competitive disposition of national higher education systems. International Economic Policy, 2, 7-38. Retrieved from: http://iepjournal.com/journals_eng/27/2018_1_Antoniuk_Ilnytskyy_Barabas_Sandul.pdf.

Chapman B., Ryan С. Income-contingent financing of student charges for higher education: assessing the Australian innovation / Center for economic policy research. Australian National University. 2002. Retrieved from: https://digitalcollections.anu.edu.au/handle/1885/40577

Грищенко, А. І. (2015). Освітнє кредитування: світовий досвід та перспективи впровадження в Україні. Економіка та держава. Економіка та держава. № 3. С. 38-42.

Вища та фахова передвища освіта в Україні (2021). Держпавна служба статистики України. Режим доступу: https://ukrstat.gov.ua/

Деякі питання запровадження індикативної собівартості : Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 191-2020-п. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/191-2020-%D0%BF#Text

Ковтун О. (2020)Кредит на навчання: як отримати та які умови пропонують держава й банки. Український капітал. Режим доступу: https://ucap.io/kredyt-na-navchannya/

Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 № 916. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/916-2003-%D0%BF

Про затвердження Порядку пільгового кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 № 673. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF

Published

2023-04-10