ҐЕНДЕРНЕ ІНТЕГРУВАННЯ ЯК ЧИННИК РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.19Ключові слова:
ґендерне інтегрування, ґендерні стереотипи, Україна, рівноправність, законодавствоАнотація
У статті розглянуто питання ґендерного інтегрування, що передбачає комплекс відповідних заходів, законодавчих актів у площині правової рівноправності жінок і чоловіків. З’ясовано поняття «ґендер», «ґендерні стереотипи», «ґендерне інтегрування», погляди на них українських учених, пропозиції державників на законодавчому рівні. Проаналізовано психологічний аспект проблеми, що передбачає вирішення проблем, пов’язаних із віковими ґендерними стереотипами патріархальної та релігійної природи. Враховано власне українську специфіку ґендерного питання на соціальному рівні, що передбачає давні демократичні традиції соціуму, матріархальні пріоритети, статеву толерантність. Відзначено таку бінарну опозицію і в мовленні, де представники кожної статі можуть обирати певні відмінні мовні рефлексії, а також характеризуються в публічному мовленні (наприклад, рекламі) через ґендерні ознаки. Зроблено висновки, що ґендерна стереотипізація є однією з проблем демократії, адже заперечує рівноправність за ознакою статі, що перешкоджає розумінню серед людей, створює психологічні бар’єри в сімейній, діловій і політичній сферах, а також ґендерну сегрегацію у професійно-кар’єрній площині. Ґендерні аспекти взаємодії в організації властиві всім країнам, зокрема й Україні, хоча історично тут визнавалась значущість жінки, навіть її домінантність. Саме за ґендерними стереотипами соціум традиційно критично ставиться до жінок, які виявляють амбіційність у досягненні посадових вершин – аж до найвищих у країні. У площині ґендерного інтегрування як заходи визначаються партнерсько-професійні й партнерсько-соціальні відносини, коли працівники всіх рівнів і статей залучені у планування та реалізацію наявних програм.
Посилання
Медіна Т., Назарова В. Ґендерні стереотипи та їх вплив на професійну діяльність в Україні. Релігія та Соціум. 2015. № 1-2. С. 127-133.
Ткалич М.Г. Психологія ґендерної взаємодії персоналу організацій : автореф. дис. на здоб. наук. ст. докт. психол. н. за спец. 19.00.10; Національна академія педагогічних наук України. Інститут психології імені Г.С. Костюка. Київ, 2016. 44 с.
Костюк І. В., Стадник В.В. Ґендерні аспекти лідерства у сфері управління. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2019. № 2. С. 57-61.
Ґендерні стереотипи та ставлення громадськості до ґендерних проблем в українському суспільстві / Ю. Саєнко, Л. Амджадін, М. Васильчук, та ін. Київ: Видавництво ТОВ «Компанія ВАІТЕ», 2007. 145 с.
Камінська Н. В., Чернявський С. С., Перунова О. С. Засади розуміння ґендеру та ґендерної рівності. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. 20 с.
Царьова І. В. Ґендерний вимір у сучасній лінгвістиці. Основи теорії ґендеру: юридичні, політологічні, філософські, педагогічні, лінгвістичні та культурологічні засади: кол. монографія. Київ: «Хай-ТекПрес», 2018. С. 257-283.
Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків : Закон України. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 52. С. 561. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text
Нерівність в Україні: масштаби та можливості впливу / за ред. Е.М. Лібанової. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, 2012. 404 с.