МОДИФІКУВАННЯ РЕНОВАЦІЙНИХ ПОКРИТТІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЗНОСОСТІЙКОСТІ КУЛЬТИВАТОРНИХ ЛАП

Анотація

Вивчено можливість використання для модифікування відновлювальних покриттів природного продукту – глини і вторинної сировини – немагнітної фракції детонаційної шихти з алмазною фракцією від утилізації боєприпасів. Досліджували чотири різні варіанти нанесення покриття. Для цього використовували електрод Т-620 з додатковим модифікуванням його обмазкою бентонітовою глиною, а також з немагнітною фракцією детонаційної шихти і нанесенням її у вигляді шлікерного покриття на ріжучу поверхню культиваторної лапи. Показано, що застосування таких присадок дозволяє підвищувати стійкість робочого інструмента сільськогосподарських машин, зменшує його схильність до пошкоджуваності завдяки мінімальному проплавленню тонкостінного виробу культиваторної лапи і зниження перетину перехідного шару і рівня напружень. Кожен модифікатор вносить зміни в підвищення мікротвердості в різному ступені. Підвищення мікротвердості спостерігається на поверхні покриття і плавне її зниження до перехідного шару. Найбільшу мікротвердість має поверхня покриття з додатковим введенням бентонітової глини в рідку ванну. Мікротвердість її змінюється від HV-50-1009,7 до HV-50-615,2. Аналогічно впливає і модифікуюча домішка детонаційної шихти, мікротвердість змінюється від HV-50-969,6 до HV-50-633,26. При введенні глини або шихти в відновлювальне покриття підвищується зносостійкість в 1,3–2 рази по відношенню до нанесеного наплавлення тільки електродом і в 2–3 рази – до вихідного матеріалу культиваторної лапи. Встановлено, що найбільш низький коефіцієнт характерний для сухого тертя, а також – гідроабразивного в зразках з додатковим модифікуванням глиною або детонаційної шихтою. Для підвищення стійкості стрілчастих культиваторних лап в експлуатації рекомендується при нанесенні відновлювальних покриттів використовувати вторинне сировину для модифікування відновлювальних покриттів і природні матеріали, які не тільки підвищать стійкість робочого інструменту машин, а і зменшать схильність до пошкодження виробу. та зниження перерізу перехідного шару та рівня напружень.