УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ НА ОСНОВІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Анотація

У статті розглянуто цифровізацію як стратегічний вектор удосконалення механізмів реалізації державної регіональної політики в Україні в умовах повномасштабної війни, соціально-економічних трансформацій та інтеграційних процесів з Європейським Союзом. Обґрунтовано, що цифрова трансформація є не лише інструментом технічного оновлення, а й чинником формування нової управлінської парадигми, орієнтованої на дані, відкритість, адаптивність та інклюзивність. У межах дослідження проаналізовано сучасні цифрові інструменти, що можуть бути інтегровані в систему реалізації регіональної політики: геоінформаційні системи (GIS), Big Data, електронне стратегічне планування, платформи електронної демократії, смарт-контракти, елементі штучного інтелекту, цифрові панелі моніторингу та участі громадян. Виділено ключові напрями цифровізації: електронне планування, автоматизоване управління регіональними програмами, створення цифрових хабів, розвиток Smart Participation, застосування цифрових індикаторів оцінки політики. Проаналізовано зарубіжний досвід (Естонія, Польща, Німеччина), що підтверджує ефективність інтеграції цифрових підходів у регіональне управління. Обґрунтовано можливість адаптації найкращих практик до українських реалій, особливо в умовах поствоєнної реконструкції та обмежених ресурсів. Окреслено бар’єри, що стримують цифрову трансформацію: фрагментарність законодавства, недостатня цифрова компетентність управлінців, дефіцит фінансування, високі кіберризики. Запропоновано комплекс заходів щодо формування національної політики цифрового управління регіональним розвитком, включно зі створенням концепції «Smart Region Ukraine», цифрового стратегічного модулю, єдиного порталу розвитку територій, системи цифрової звітності та участі громад. Зазначено, що цифрова трансформація має стати наскрізним принципом оновлення державної регіональної політики, забезпечуючи її ефективність, гнучкість та стійкість до криз. Визначено напрями подальших досліджень, серед яких – оцінка цифрової зрілості регіонів, аналіз ефективності цифрової участі, впровадження AI, інституційна модель управління на базі ІКТ та правове забезпечення цифрових реформ.