СУЧАСНІ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ТА ОБЛІКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.3.1.31

Ключові слова:

автоматизовані системи моніторингу, облік електроенергії, цифрова трансформація, автоматизована система моніторингу та обліку електроенергії, Smart Metering, інтелектуальні лічильники, штучний інтелект

Анотація

У даній роботі представлено комплексний аналіз сучасних автоматизованих систем моніторингу та обліку електроенергії, розглядаючи їх як ключовий інструмент цифрової трансформації. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вартості енергоресурсів, посиленням екологічних вимог та необхідністю підвищення операційної ефективності. Центральним елементом аналізу є розгляд багаторівневої архітектури сучасних систем обліку (АСКОЕ, Smart Metering), яка забезпечує гнучкість та масштабованість рішень. На нижньому, вимірювальному рівні, інтелектуальні лічильники та датчики здійснюють первинний збір даних. Середній, комунікаційний рівень, функціонує як «нервова система», агрегуючи дані через промислові контролери та концентратори. Верхній, серверний рівень, є «мозком» системи, де відбувається зберігання та обробка інформації. Нарешті, аналітичний рівень надає користувачам інструменти для візуалізації, аналізу та прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Особливу увагу в статті приділено комунікаційним технологіям, що є основою для надійного та безпечного двостороннього обміну даними. Підкреслюється, що не існує єдиного універсального рішення, тому на практиці часто використовується гібридний підхід, що поєднує різні технології. Дротові технології, зокрема PLC (Power Line Communication), яка використовує існуючі силові лінії для передачі даних, що значно здешевлює розгортання масових систем, особливо в житловому секторі. Бездротові технології, такі як стільникові мережі GSM/GPRS/LTE (для віддалених об’єктів та великих споживачів) та локальні радіомережі ZigBee і LoRaWAN, що ідеально підходять для «Інтернету речей» (IoT) завдяки низькому енергоспоживанню та здатності створювати самовідновлювані mesh-мережі. Перспективні напрями розвитку пов’язані з інтеграцією штучного інтелекту для предиктивного аналізу, використанням цифрових двійників та переходом до концепції Smart Energy Management, що визначатиме майбутнє енергетичної ефективності.

Посилання

ISO 50001:2018. Energy management systems – Requirements with guidance for use. International Organization for Standardization, 2018. 36 p.

ДСТУ EN 62053-21:2017. Прилади для вимірювання електричної енергії (стаціонарні прилади) класів точності 1 і 2. [Чинний від 01.07.2019]. К.: ДП «УкрНДНЦ», 2017.

Мазур І. І., Остроух А. В., Кондратюк Д. М. Системи енергоменеджменту: сучасні підходи та інструменти // Вісник НТУУ «КПІ». Серія: Енергетика. 2021. № 2. С. 22–29.

Бурмістров С. Ю. Автоматизовані системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ): технології та досвід впровадження // Електротехніка і електромеханіка. 2020. № 4. С. 14–19.

Гаврилюк В. М., Черненко О. О. Енергетичний аудит та енергоефективність підприємств: монографія. Київ : НТУУ «КПІ», 2019. 164 с.

Козлов В. А. Технології SCADA в енергетиці: огляд можливостей // Електротехніка і автоматизація. 2022. № 1. С. 40–45.

Поліщук, В. Й. Аналіз комунікаційних технологій для Smart Metering в умовах міських агломерацій / В. Й. Поліщук, О. В. Мороз // Технічна електродинаміка. Тематичний випуск «Проблеми сучасної електроенергетики». 2019. Частина 3. С. 102–106.

Singh, S., & Singh, J. (2018). Artificial intelligence in smart grid: A review. Journal of Cleaner Production, 172, 481–494.

Galli, S., Scaglione, A., & Wang, Z. (2011). For the grid and through the grid: the role of power line communications in the smart grid. Proceedings of the IEEE, 99(6), 998–1027.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28