МОДЕЛЬ КОМПЛЕКСНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ В ІНДУСТРІЇ МОДИ
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.4.28Ключові слова:
цифрові технології, кастомізація одягу, візуалізація, прототипування, штучний інтелектАнотація
У статі розглянуто теоретичні та практичні аспекти цифровізації індустрії моди, а також представлено комплексну модель цифровізації процесів створення, виробництва та реалізації одягу. Проведений аналіз останніх досліджень демонструє активний розвиток цифрових технологій у модній індустрії, включаючи використання автоматизованих систем проєктування, 3D-сканування, кастомізації та штучного інтелекту. Підкреслена актуальність інтеграції цифрових інструментів для створення замкнених алгоритмів зі зворотними зв’язками, які дозволяють оптимізувати усі етапи життєвого циклу продукту – від проєктування до реалізації. Модель, представлена в статті, охоплює ключові аспекти цифровізації: цифровий дизайн одягу, конструювання, виробничі процеси, контроль якості, логістику та методи реалізації продукції. Особлива увага приділяється впровадженню штучного інтелекту, що дозволяє аналізувати антропометричні дані, автоматизувати побудову конструкцій, враховувати індивідуальні потреби споживачів та створювати високоякісні кастомізовані вироби. Використання тривимірного сканування та технологій доповненої реальності сприяє вдосконаленню процесів візуалізації й проєктування, що значно скорочує час і витрати на розробку продукції. Запропонована модель враховує етапи від збору первинних даних до реалізації одягу на ринку. Наукова новизна роботи полягає у розробці інтегрованої цифрової платформи, яка враховує специфіку сучасних вимог до функціональності, екологічності та персоналізації модної продукції. Такий підхід дозволяє не лише підвищити ефективність виробничих процесів, але й стимулює розвиток інновацій у сфері моди. Практичне значення дослідження полягає у можливості впровадження запропонованої моделі на підприємствах модної індустрії для оптимізації процесів управління та виробництва. Це дозволить мінімізувати виробничі витрати, скоротити час розробки нових моделей, підвищити якість продукції та забезпечити персоналізацію відповідно до запитів споживачів. Крім того, така модель сприятиме гнучкому реагуванню на змінні тенденції ринку і впровадженню інновацій, зокрема в напрямках сталого розвитку та замкнених циклів виробництва.
Посилання
Riabchykov M., Mytsa, V., Bondarenko, M., Popova T., Nechipor S., Nikulina, A., Bondarenko, S. (2023). Formation of complex 3D surfaces scans for garment CAD, Vlakna a Textil, 30 (3), 13-18. http//doi.org/10.15240/tul/008/2023-3-002.
Черевач В. Цифрова мода: основні чинники виникнення та соціокультурне значення. Питання культурології. 2023. Вип. 42. С. 307-315. https://doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293804.
Riabchykov M., Mytsa, V., Tkachuk, O., Pakholiuk, O., Melnyk, D. (2024). Efficiency of Protective Textile Smart Systems Using Electronic Tags. In: Nechyporuk, M., Pavlikov, V., Krytskyi, D. (eds) Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2023. ICTM 2023. Lecture Notes in Networks and Systems, 1008. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-61415-6_16.
Фещенко Н. Вплив інформаційних технологій на процес проектування одягу у сучасному світі з оглядом супроводжуючого програмного забезпечення, огляд актуальних систем САПР. Молодь і ринок. 2020. № 1. С. 171-176. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2020.196218.
Cay A. (2018). Energy consumption and energy saving potential in clothing industry. Energy, 159. https://doi.org/10.1016/j.energy.2018.06.128.
Caiazzo B., Mario di n., Murino T., Petrillo A., Piccirillo G., Santini S. (2022). Towards Zero Defect Manufacturing paradigm: A review of the state-of-the-art methods and open challenges. Computers in Industry, 134, 103548. https://doi.org/10.1016/j.compind.2021.103548.
Гатило В. П., Шевченко І. О. Логістика в умовах цифровізації: логістичний ланцюг та функціональні області. Часопис економічних реформ. 2024. № 1. С. 78-85. https://doi.org/10.32620/cher.2024.1.10.
Олешко Т.І. Цифрова економіка: підручник / Т. І. Олешко, Н. В. Касьянова, С. Ф. Смерічевський та ін. К. : НАУ, 2022. 200 с.
Лагода О. М., Гурдіна В. В., Пасічник В. О. Масова кастомізація одягу як концепція індивідуалізації в сучасних дизайн-практиках. Art and Design, 2021. № 2. С. 129-140. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2021.2.12.
Riabchykov M., Mytsa V., Ryabchykova K. (2024). Artificial Intelligence as a Tool for the Development of Professional Competencies of a Fashion Industry Specialist. In: Faure, E., et al. Information Technology for Education, Science, and Technics. ITEST 2024. Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies, 222. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-71804-5_20.
Lyu Y., Lv(u) X. (2022). The Cutting-Edge Applications and Trends of Big Data and AI Technology in the Digitalization of the Fashion Industry. In: Atiquzzaman, M., Yen, N., Xu, Z. (eds) 2021 International Conference on Big Data Analytics for Cyber-Physical System in Smart City. BDCPS 2021. Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies, 102. Springer, Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-16-7466-2_119.
Іванова І.В., Боровик Т.М., Залозна Т.Г., Руденко А.Ю. Використання штучного інтелекту в маркетингу. Маркетинг і цифрові технології. 2023. Т. 7. № 2. С. 32-42. https://doi.org/10.15276/mdt.7.2.2023.3.
Чернишова О.О., Домашенко С.В., Домашенко Д.Г. Вплив штучного інтелекту на бізнес-процеси з метою оптимізації та покращення ефективності роботи організації. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Технічні науки. 2024. Т. 35(74). № 2. С. 196-204. https://doi.org/10.32782/2663-5941/2024.2/27.
Мица В. Цифрова трансформація fashion-індустрії: ключові технологічні тренди та інновації. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Технічні науки. 2024. № 4 (339). С. 296-300. https://heraldts.khmnu.edu.ua/index.php/heraldts/article/view/367.
