DISCOUNT RATE AS TOOL FOR REGULATING INFLATION UNDER UNCERTAINTY UNDER UNCERTAINTY AND RISK

Authors

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.3.13

Keywords:

аccounting rate, Central banks, monetary policy, real sector, risk.

Abstract

The main task of the Central Banks of the world countries is developing monetary policy and implementing measures to control the level of inflation the result of which is the maintenance of the national currency stability level. The discount rate is a tool which Central Banks of the world use for regulating the inflation level which affects the coordination of the level of deposit and credit rates which influence the banks performances. Determining the level and nature of changes in the discount rate in the country depends on the trends of economic prosperity, the state of monetary and fiscal policies. In order to support the real sector of the economy, the Central banks of the world set the discount rate lower than the inflation rate. The article proves that at the end of 2019, the countries of the world faced a man-made catastrophe – the COVID-19 pandemic which greatly affected both the economies and social spheres of the countries. This crisis resulted in the reduction or general a stoppage of production and, therefore, a decrease in income or unemployment in many countries of the world which definitely led to a decrease in such macroeconomic indicators as GDP and the manifestation of an increase in the inflationary burden on the currencies purchasing power. The active phase of the impact of the COVID-19 pandemic has affected the countries of the world since March 2020, so during this period, in order to support business, 72 Central banks, at least once, changed their discount rate. It should be mentioned that the Central Banks (G20) during this period reacted competently and lowered the discount rates. The introduced balanced monetary policy of the Central banks of the world countries makes it possible to regulate and restrain the balance of the inflation level and, as a result, to avoid deflation processes and to keep the inflation level in a moderate range from 3% to 5% for GDP growth. Therefore, in compliance with the balanced monetary policy of the Central Banks of the world through the key rate, they can regulate the supply of credit, thus enabling the development of the countries’ economies.

References

Черкашина Т.С. Аналіз взаємозв’язку між інфляцією та безробіттям у висхідних країнах Європейського Союзу / Т.С. Черкашина. Економіка та суспільство. – 2021. – Вип. 24. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-23.

Зомчак Л.М. Інфляційні процеси України: авторегресійна дистрибутивно-лагова модель / Л.М. Зомчак, А.О. Лапінкова. – Цифрова економіка та економічна безпека. – 2022. – Вип. 1 (01). – С. 50-55. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.1-8.

Шелудько С. А. Емпирічні ознаки домінування немонетарних чинників у інфляційних процесах в Україні / С.А. Шелудько. – Науковий вісник Одеського національного економічного університету. – 2021. – Вип. № 7-8 (284-285). – С. 62-68. DOI:10.32680/2409-9260-2021-7-8-284-285-62-68.

Заволока Ю. М. Інфляційні процеси як наслідок глобалізації світової економіки / Ю.М. Заволока, М.В. Сідненко, А.В. Івко. – Інвестиції: практика та досвід. – 2021. – № 5. – С. 33-39. DOI: 10.32702/2306-6814.2021.5.33.

Міщенко С. Економічна сутність процесу монетизації та його роль у забезпеченні розвитку економіки та стабільності фінансової системи / С. Міщенко. – Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка, – 2015. – Вип. 10(175). – С. 40-45. URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/11/175_7.pdf (дата звернення: 15.11.2022).

Нікіфоров П.О., Краус Н. М., Краус К.М. Регулювання грошового ринку інструментами монетарної політики / П.О. Нікіфоров, Н.М. Краус, К.М. Краус – European scientific journal of Economic and Financial innovation. –2022. – № 2(10). – С. 77-90. DOI: http://doi.org/10.32750/2022-0207.

Дзюблюк О. Ефективність режиму інфляційного таргетування як основи монетарної політики в умовах кризових явищ в економіці / О. Дзюблюк. – Вісник економіки. – 2021. – Вип. 3. – С. 20-40. DOI: https://doi.org/10.35774/visnyk2021.03.020.

Шаров О. Міжнародний досвід монетарної політики під час війни: уроки для України / О. Шаров. – Міжнародний Європейський журнал. – 2022. – Т. 21. – № 2 (81). – С. 175-189.

Заволока Ю.М., Трубнік Т.Є., Поплюйко Я.В. Ефективність інструментів монетарної політики НБУ в умовах макроекономічної нестабільності / Ю.М. Заволока, Т.Є. Трубнік, Я.В. Поплюйко. – Економіка та держава. – 2022. – № 5. – С. 22-28. DOI: 10.32702/2306-6806.2022.3.22.

Грошово-кредитної статистики України. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial#1ms. (дата звернення: 15.11.2022)

С татистика рівня інфляції. Бюро статистики: веб-сайт. URL: https://www.statbureau.org/ru (дата звернення: 15.11.2022).

Про процентну політику Національного банку України; положення, затверджено Постановою Національного банку України від 26 серпня 2021 року № 90. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/law/26082021_90. pdf?v=4 (дата звернення: 15.11.2022).

Як змінювалися процентні ставки центральних банків світу від початку Covid-19? URL: https://expla.bank.gov.ua/expla/news_0163.html (дата звернення: 25.11.2022).

Біржевий портал № 1. URL: https://take-profit.org/statistics/interest-rate/switzerland/ (дата звернення: 25.11.2022).

Published

2023-04-10