ОБЛІКОВА СТАВКА ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА РИЗИКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.3.13

Ключові слова:

облікова ставка, Центральні банки, монетарна політика, реальний сектор, ризик.

Анотація

Головною задачею ЦБ країн світу є розробка монетарної політики та реалізація заходів щодо стримування рівня інфляції, результатом чого є підтримка рівня стійкості національної валюти. Облікова ставка є інструментом регулювання рівня інфляції ЦБ країн світу, яка впливає на координацію рівня депозитних та кредитних ставок та прямо впливають на результативність діяльності банків. Визначення рівня та характеру змін облікової ставки в країні залежить від тенденцій економічного процвітання, стану монетарної та фіскальної політик. Для підтримки реального сектора економіки звичайною практикою є те, що ЦБ країн світу встановлюють облікову ставку на декілька порядків нижче чим рівень інфляції, з метою підтримки реального сектора економіки. У статті досліджено, що наприкінці 2019 року країни світу зіткнулися з техногенною катастрофою пандемією COVID-19, що дуже сильно вплинуло як на економіки країн, так на їх соціальну сферу. Результати цієї кризи принесли скорочення чи в загалі зупинку виробництв та як слід зниження доходів чи безробіття в багатьох країнах світу, що безумовно привело до зниження таких макроекономічного показника як ВВП та прояв зростання інфляційного навантаження на купівельну спроможність валют. Активна фаза впливу пандемії COVID-19 торкнулась країн світу з березня 2020 р, отже за цей період, для підтримки бізнесу, Центральний банки, хоча один раз, но змінювали свою облікову ставку. Слід зазначити, що Центральні банки (G20) в цей період грамотна відреагували та знизили облікові ставки. Впровадження зваженої грошово-кредитної політики центральних банків країн світу, вдається завдяки ключовим ставкам регулювати та стримувати баланс рівня інфляції та як слід уникати процесів дефляції та для зростанні ВВП утримувати рівень інфляції в помірному обсязі в межах від 3% до 5%. Отже, при дотриманні зваженої монетарної політики ЦБ країн світу через ключову ставку, можуть регулювати пропозицію щодо кредитування тим самим даючи розвитку економіки країн.

Посилання

Черкашина Т.С. Аналіз взаємозв’язку між інфляцією та безробіттям у висхідних країнах Європейського Союзу / Т.С. Черкашина. Економіка та суспільство. – 2021. – Вип. 24. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-23.

Зомчак Л.М. Інфляційні процеси України: авторегресійна дистрибутивно-лагова модель / Л.М. Зомчак, А.О. Лапінкова. – Цифрова економіка та економічна безпека. – 2022. – Вип. 1 (01). – С. 50-55. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.1-8.

Шелудько С. А. Емпирічні ознаки домінування немонетарних чинників у інфляційних процесах в Україні / С.А. Шелудько. – Науковий вісник Одеського національного економічного університету. – 2021. – Вип. № 7-8 (284-285). – С. 62-68. DOI:10.32680/2409-9260-2021-7-8-284-285-62-68.

Заволока Ю. М. Інфляційні процеси як наслідок глобалізації світової економіки / Ю.М. Заволока, М.В. Сідненко, А.В. Івко. – Інвестиції: практика та досвід. – 2021. – № 5. – С. 33-39. DOI: 10.32702/2306-6814.2021.5.33.

Міщенко С. Економічна сутність процесу монетизації та його роль у забезпеченні розвитку економіки та стабільності фінансової системи / С. Міщенко. – Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка, – 2015. – Вип. 10(175). – С. 40-45. URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/11/175_7.pdf (дата звернення: 15.11.2022).

Нікіфоров П.О., Краус Н. М., Краус К.М. Регулювання грошового ринку інструментами монетарної політики / П.О. Нікіфоров, Н.М. Краус, К.М. Краус – European scientific journal of Economic and Financial innovation. –2022. – № 2(10). – С. 77-90. DOI: http://doi.org/10.32750/2022-0207.

Дзюблюк О. Ефективність режиму інфляційного таргетування як основи монетарної політики в умовах кризових явищ в економіці / О. Дзюблюк. – Вісник економіки. – 2021. – Вип. 3. – С. 20-40. DOI: https://doi.org/10.35774/visnyk2021.03.020.

Шаров О. Міжнародний досвід монетарної політики під час війни: уроки для України / О. Шаров. – Міжнародний Європейський журнал. – 2022. – Т. 21. – № 2 (81). – С. 175-189.

Заволока Ю.М., Трубнік Т.Є., Поплюйко Я.В. Ефективність інструментів монетарної політики НБУ в умовах макроекономічної нестабільності / Ю.М. Заволока, Т.Є. Трубнік, Я.В. Поплюйко. – Економіка та держава. – 2022. – № 5. – С. 22-28. DOI: 10.32702/2306-6806.2022.3.22.

Грошово-кредитної статистики України. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial#1ms. (дата звернення: 15.11.2022)

С татистика рівня інфляції. Бюро статистики: веб-сайт. URL: https://www.statbureau.org/ru (дата звернення: 15.11.2022).

Про процентну політику Національного банку України; положення, затверджено Постановою Національного банку України від 26 серпня 2021 року № 90. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/law/26082021_90. pdf?v=4 (дата звернення: 15.11.2022).

Як змінювалися процентні ставки центральних банків світу від початку Covid-19? URL: https://expla.bank.gov.ua/expla/news_0163.html (дата звернення: 25.11.2022).

Біржевий портал № 1. URL: https://take-profit.org/statistics/interest-rate/switzerland/ (дата звернення: 25.11.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-10