ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ, КЕРУВАННЯ ТА ЗАХИСТУ ЕЛЕКТРОДВИГУНА ПРИВОДУ ЕКСТРУДЕРА

Автор(и)

  • С. В. ГАЙДУКЕВИЧ Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» https://orcid.org/0000-0001-5910-5921
  • Н. П. СЕМЕНОВА Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» https://orcid.org/0000-0002-8478-9429

Ключові слова:

інтелектуальна система, надійність, превентивний захист, електродвигун, екструдер

Анотація

В статті представлено розробку інтелектуальної системи контролю, керування та захисту асинхронних електродвигунів, зокрема приводу головного робочого органу (шнека) екструдера, що працює у важких експлуатаційних умовах із суттєвими динамічними коливаннями навантаження протягом усього технологічного циклу. Запропонована система забезпечує адаптивне коригування режимів роботи електроприводу відповідно до періодичних змін технологічного навантаження, а також здатна безперервно вимірювати й моніторити контрольовані електричні параметри (струм, напруга, частота, температура обмоток і корпусу, крутний момент) для оцінювання технічного стану електродвигуна в процесі роботи та своєчасного виявлення передаварійних ситуацій, що можуть привести до виходу з ладу. Реалізація такого підходу підвищує надійність захисту електродвигунів, сприяє зниженню експлуатаційних втрат, підвищенню енергоефективності та продовженню ресурсу їх роботи. Розроблена інтелектуальна система контролю, керування та захисту асинхронних електродвигунів, розглянута на прикладі приводу головного робочого органу екструдера для виробництва кормових сумішей і харчових продуктів, базується на впровадженні інноваційних рішень та реалізації концепцій інформаційних технологій, інтелектуального аналізу даних та методів технічної діагностики. Ця система, завдяки реалізації алгоритмів штучного інтелекту та математичних моделей, забезпечує аналіз тенденцій зміни параметрів та, окрім безперервного контролю і моніторингу реальних контрольованих параметрів, здатна оцінювати аварійні ситуації, своєчасно реагувати на них і передавати відповідну інформацію до функціональних блоків найвищого рівня керування. Запропонована інтелектуальна система поєднує елементи традиційної автоматики з алгоритмами аналітичної обробки даних та сучасними методами діагностики технічного стану, що забезпечує комплексну оцінку надійної роботи електричних машин в процесі виконання заданих функцій. Впровадження запропонованої інтелектуальної системи забезпечує не лише ефективну експлуатацію електроприводу, але й сприяє переходу автоматизації технологічного процесу екструдування на вищий рівень, що підтверджує практичну значущість та актуальність проведеного дослідження.

Посилання

Осипенко В.І., Ситник О.О., Некоз О.І., Філімонова Н.В. Обґрунтування шляхів технічного і технологічного вдосконалення екструдерів. Вісник Хмельницького національного університету, 2011. № 1. С. 66-73.

Купін А. І., Кузнєцов Д. І. Інформаційна технологія для групової діагностики асинхронних електродвигунів на основі спектральних характеристик та інтелектуальної класифікації. Монографія. Кривий Ріг: Видавець ФОП Чернявський Д. О., 2016. 200 с.

Чорна О.А., Чорний О.П., Курляк П.О., Калінін Д.П., Костанда О.І. Система діагностики асинхронних двигунів на основі клієнт-серверної технології та розподіленої СКБД MySQL Cluster. Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, 2023. Вип. 2 (139). С. 94-101.

Поліщук А.О. Розробка конструкції шнекового екструдера 3D-принтера, що використовує гранули або подрібнені частки полімеру в якості вихідної сировини. Технології та інжиніринг, 2023. № 5(16). С. 33-48.

Самойчук К.О., Самохвал В.А. Дослідження роботи шнекового прес-екструдера в парі з багатосекційним пристроєм формування паливних брикетів. Науковий вісник Таврійського державного агротехнологічного університету, 2025. Вип. 15. Т. 1. С. 114-120.

Самойчук К.О., Самохвал В.А. Дослідження роботи шнекового прес-екструдера в парі з багатосекційним пристроєм формування паливних брикетів. Науковий вісник Таврійського державного агротехнологічного університету, 2025. Вип. 15. Т. 1. С. 114-120.

Лакосіна А.О., Широкова А.Г. Сучасне застосування частотно-регульованого асинхронного електроприводу. Сучасний стан та перспективи розвитку електротехнічних систем: матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції пам’яті В.В. Овчарова (Мелітополь, 04 – 18 листопада 2021 р.). Мелітополь: ТДАТУ, 2021. С. 81-82.

Губаревич О.В., Голубєва С.М. Аналіз методів діагностики технічного стану ізоляції асинхронних двигунів. Всеукраїнський науковий збірник «Наукові праці Донецького національного технічного університету». Серія «Електротехніка і енергетика, 2019. С. 55-63.

Куценко Ю.М. Дослідження нагріву приводних електродвигунів вальцьового станка лінії виробництва борошна. Техніка в сільськогосподарському виробництві, галузеве машинобудування, автоматизація, 2014. Вип. 27. С. 321-328.

Павленко Т.П., Шавкун В.М., Петренко В.М. Шляхи підвищення експлуатаційної надійності електродвигунів рухомого складу електричного транспорту. Східно-Європейський журнал передових технологій. Харків, 2015. Вип. 6/10 ( 78 ).

ДСТУ EN 60204-1:2015 Безпечність машин електрообладнання машин, частина 1. Загальні вимоги (EN60204-1:2006; А1:2009; АС:2010, IDT).

Смірнов В.І. Аналіз необхідності автоматизації й автоматичного управління двигуном. «Комп’ютерно-інтегровані технології автоматизації технологічних процесів на транспорті та у виробництві»: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених (20.11.2024, Харків, КІТ-2024). Харків: ХНАДУ, 2024. С. 54-58.

Шавкун В.М., Ліньков В.В. Аналіз сучасних методів діагностики технічного стану асинхронних двигунів. Комунальне господарство міст: наук.-техн. зб. ХНАМГ.: електрична інженерія, 2019. Вип. 151. Т. 5. С. 2-12.

Демішонкова С.А., Демішонков Я.В., Кулік Т.І. Функціональна діагностика параметрів трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну, 2019. № 4 (136). С. 66-76.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-31