КРИМІНАЛЬНЕ АРГО ТА ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА: ПСИХОЛОГІЧНА КОНОТАЦІЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.1.25

Ключові слова:

державна безпека, кримінальний жаргон, ментальність, народне мовлення, національна ідентичність

Анотація

У статті з лінгвістичного та психологічного боків розглянуто елементи кримінального арго, які вживаються в сучасній Україні. У цьому вимірі проаналізовано проблеми загальної культури, ментальності, що безпосередньо впливають на сферу національної безпеки і, як наслідок, загрожують цілісності держави. Для України ця небезпека походить від російських імперських традицій, які відображені в мовленні й тому потребують позбавлення від таких мовних елементів. Мета статті – проаналізувати елементи кримінального жаргону в колишньому та сучасному мовленні українців. Також проаналізовано семантичну трансформацію деяких арготизмів і знайдено співвідношення між негативною конотацією арготизмів і негативними рисами українського суспільства – корупцією, недовірою до влади та низьким культурним рівнем – та загальною небезпекою для української державності. У статті аналізується кореляційний вплив кримінальних жаргонів на менталітет українців. Це негативний вплив російськомовної форми на українську мову та формування відповідного менталітету, який загрожує національній ідентичності. Наприклад, одиниці «мама» або «тато», що позначають лідера злочинного угруповання чи наркоторговця, сьогодні актуальні як символ начальника, керівника. Хоча такий начальник традиційно представляє адміністративно-командний стиль управління, для пересічних громадян і маргіналів він – дбайливий господар. Так, «батьком» звуть авторитарного президента Білорусі Лукашенка, а «батьком усіх народів» був Сталін. Аналогічно такі формулювання характеризують і мовлення в’язнів – «пахан» (авторитет) і «бугор» (бригадир). Зроблено висновок, що існує прямий зв’язок між кримінальною культурою та авторитарним стилем управління, що негативно впливає на розвиток посттоталітарного суспільства, гальмує реалізацію мовної політики, а через неї – українського державотворення.

Посилання

Масенко Л. Мова радянського тоталітаризму. Київ: ТОВ «Вид-во «Кліо», 2017. 240 с.

Александрова В.Ф. Мовленнєва культура сучасної молоді. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2013. № 8(2). С. 7-11. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppsv_2013_8%282%29__3

Козинець І.І. Культура мовлення як показник загальної культури особистості. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. 2015. № 2 (10). https://pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2015/2/25.pdf

Бідюк О. В. Комунікативні вектори прикладного психоаналізу. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Острог, 2010. Вип. 2. С. 3–11.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nznuoa/kisk/2010_2/1_Bidiuk.pdf.

Захарчук Н. В. Проблема культури та міжкультурної комунікації у філософсько-соціологічному аспекті. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Київ, 2008. № 3 (24). С. 174–178.

Психологія мовлення і психолінгвістика / Калмикова Л.О., Калмиков Г.В., Лапшина І.М., Харченко Н.В. Київ: «Фенікс», 2008. 245 с.

Феня – азбука ЗЭКА. Цензор.Нет. URL: https://censor.net.ua/resonance/927/fenya__azbuka_zeka_banditskorusskiyi_slovar

Етимологічний словник української мови / ред. кол. О.С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Київ: Наук. думка, 1985. Т.2. 570 с.

Демченко В. М. Українська буденна мова: монографія. Херсон: ХЮІ ХНУВС, 2006. 180 с.

Словник української мови / ред. кол: Білодід І.К., Бурячок О.О. та ін. Київ: Наукова думка, 1976. Т. 7. 724 с.

Митрополіт Іларіон. Етимологічно-семантичний словник української мови. Вінніпеґ, 1979. Т.1. 365 с.

Митрополіт Іларіон. Етимологічно-семантичний словник української мови. Вінніпеґ, 1995. Т.4. 557 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-28

Номер

Розділ

ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ