ПОДАТКОВА КУЛЬТУРА: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Анотація

У статті досліджено стан податкової культури в зарубіжних країнах. Зроблено акцент на специфіці побудови прийнятних для держави податкових відносин. Визначені обʼєктивні (історичний досвід; рівень економічного розвитку; рівень життя населення; рівень розвитку податкового законодавства; ступінь розвиненості податкової системи країни; соціальна орієнтованість оподаткування; діяльність державної політики у сфері формування та розвитку податкової культури; ефективність податкової системи та професіоналізм працівників податкових служб) і субʼєктивні (загальний рівень моралі та культури в суспільстві та рівень виконавчої дисципліни членів суспільства; участь базових соціальних інститутів, які формують особистість, у процесах формування культури; менталітет ) чинники формування податкової культури держави. Розглянуто методи взаємодії податкових органів та платників податків, серед яких: адміністративний примус, адміністративне переконання та регульовані альтернативи. Розкрито особливості формування податкової культури окремих країн, в основі яких лежить принцип партнерства та метод переконання. Визначено, що існує пряма залежність між ставленням уряду до платників податків та моральним станом платників податків. Розглянуто європейський досвід (Німеччина, Франція, Великобританія), виділено скандинавський досвід (Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція) та досвід США. На прикладі США визначено, що рівень податкової культури може змінюватись у межах однієї країни, що обумовлене поділом на штати з різними податковими законами. Світова практика побудови прийнятних для держави податкових відносин показує, що в її основі має лежати принцип співробітництва. Встановлено, що партнерство у податкових відносинах, прагнення до дотримання балансу між інтересами держави та платників податків призводить, зрештою, до конструктивної взаємодії фізичних осіб, економічних агентів та державних органів, вищого рівня розвитку податкової системи.