ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ ПРОМИСЛОВИМИ БЛОК-СТАНЦІЯМИ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.1Ключові слова:
блок-станція, промислові енергооб’єкти, забруднюючі викиди, забруднення повітряАнотація
Робота присвячена висвітленню загальної проблеми забруднення повітря від промислових блок-станцій. Коли Україна стала договірною стороною Енергетичного Співтовариства, зобов’язалась виконувати поставлені вимоги Директиви 2010/75/ЄС, про обмеження промислових викидів. Для досягнення встановлених норм, необхідно значною мірою модернізувати обладнання на підприємстві, що потребує досить значних капіталовкладень. У такому випадку власникам застарілих блок-станцій, що працюють на вугіллі вигідніше вивести з експлуатації, а ніж працювати у збиток. Це може призвести до критичного дефіциту генеруючих потужностей в енергосистемі. Щоб не допустити розвитку такого сценарію, спалювальні установки, повинні сплачувати екологічний податок на викиди у розмірі, що приблизно відповідає витратам на роботу сучасних очисних установок. У роботі було розглянуто найбільші працюючі блок-станції України. Враховуючи повномасштабну війну на території нашої країни, що була підло розпочата росією, ситуація в енергосистемі стає досить невизначеною, а оскільки блок-станції також віддають надлишок на енергосистему України, то їх роль враховується у загальному балансі. Так плани по скороченню забруднюючих викидів від великих спалювальних установок, що були розроблені до початку війни, потребують повного оновлення. Більшість об’єктів генерації було зруйновано, а інша частина морально та фізично застаріла і її відновлення є недоцільним у теперішній ситуації. Таким чином після закінчення війни, повоєнне відновлення країни повинне включати будівництво та введення нових генеруючих потужностей, які будуть побудовані за новими технологіями та стандартами. Для будівництва нових об’єктів та введення їх в експлуатацію потрібні значні кошти та тривалий час. Тому виникає необхідність підтримувати працездатність працюючих блок-станцій у так званий перехідний період, до введення нових потужностей.
Посилання
International Energy Agency, «Coal 2017: Analysis and Forecasts to 2022».
Кабінет Міністрів України розпорядження від 24 листопада 2021 р. № 1512-р, «Про внесення змін до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 червня 2018 р. № 428». Available: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2017-%D1%80#Text.
Overview: National coal phase-out announcements in Europe. Status as of June 2018. / Europe Beyond Coal.
U.S. Environmental Protection Agency (EPA), Available: https://www.epa.gov/.
American Coal Ash Association:,». Available: https://www.acaa-usa.org.
Володимир Кудрицький, Interviewee, «Не потрібно відновлювати енергосистему як було». Голова правління НЕК «Укренерго» про дефіцит, пошкодження мереж і наступну зиму. [Інтерв'ю]. 29 травень 2023.
Юлія Свириденко, «Національний енергетичний і кліматичний план України має стати частиною повоєнного відновлення країни» Міністерство економіки України, 24 квітня 2023. Available: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang.
Ольга Чайка, «Жодного зв’язку з реальністю». 21 червня Україна презентує в Лондоні черговий «план Маршала». Forbes дізнався подробиці енергетичної частини програми відбудови,» 16 червень 2023. Available: https://forbes.ua/money/zhodnogo-zvyazku-z-realnistyu-21-chervnya-ukraina.
Susak Oleg, «Міністерство енергетики та вугільної промисловості України». Available: https://view.officeapps.live.com/ [Дата звернення: 01 червень 2023].
Directive 2010/75/EU, of the European parliament and of the council of 24 November 2010 on industrial emissions (integrated pollution prevention and control) : Official Journal of the European Union. 2010. 17 December. 119 p.
А.В. Сміхула, І.Я. Сігал, Б.І. Бондаренко, Технології зниження шкідливих викидів до атмосфери тепловими електростанціями та котельними великої і середньої потужності України, Київ: ФОП Маслаков, 2019.
ГДК 34.02.305-2002, Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок: методика визначення, Київ: КВІЦ, 2002.
Katsuo Oikawa, Chaturong Yongsiri, Kazuo Takeda, Takayoshi Harimoto, «Seawater Flue Gas Desulfurization: Its Technical Implication and Perfomance Results,» Environmental Progress, т. 22, № 1,. 67-73, 2003.
Smoot L.D., Hill S.C. та Xu H., «NOx control through reburning» Progress in Energy and Combustion Science, т. 24, № 5, pp. 385-408, 1998.
Сігал І.Я., Сміхула А.В, та Домбровська Е.П., «Технології та досвід провадження методів зниження утворення оксидів азоту при спалюванні газу в котлах,» Urkainian-Polish Conference "The problems of air pollution and purification: control, monitoring, catalytic, photocatalytic and sorption methods of treatment", pp. 30-31, 6-8 November 2016.
Кривда О.В. та Шахбазов І.О., Оцінка економічності впровадження заходів зменшення викидів, «ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи», Київ, 2021.
Артур Крижний, «Будуємо нову країну: як Україна замінятиме старі й зруйновані електростанції,» Уніан, 2023.