ПРОЄКТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО СЕРВІСУ СКЛАДАННЯ ПОЗОВНИХ ЗАЯВ «PROSHUSUD»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.30

Ключові слова:

програмний сервіс, позовні заяви, технології крос-платформної розробки, методологія об’єктно-орієнтованого програмування

Анотація

Метою роботи є проєктування програмного сервісу складання позовних заяв «ProshuSud». Програмний сервіс дозволяє користувачеві грамотно скласти позовну заяву, висвітлити основні нюанси, головні обставини юридичної справи, скласти перелік відповідних документів, визначити суд, до якого подається позов, розрахувати розмір судового збору для відповідної категорії справи. За допомогою програмного сервісу «ProshuSud» користувач може отримати консультації з будь-яких юридичних питань в онлайн режимі, замовити складання позову та супровід в суді по всій території України. При розробці програмного сервісу було використано методологію об’єктно-орієнтованого програмування, технології крос-платформної розробки Node.js та React, перевагою яких є можливість асинхронного виконання коду, тобто сервер може обробляти безліч запитів одночасно, не очікуючи на завершення кожного з них, що призводить до більш ефективного використання ресурсів та швидкого відгуку сервера. В роботі розроблено архітектуру програмного сервісу із застосуванням патерну MVC. Описано функціональні можливості програмного сервісу «ProshuSud». Побудовано діаграму варіантів використання в UML, на якій відображено взаємодію між варіантами використання, що представляють функції системи, та дійовими особами, які представляють людей або системи, які отримують або передають інформацію до програмного сервісу. Також описано процес завантаження проєкту до хмарного сервісу GitHub та роботу із системою контролю версії Git, що дозволяє захищати вихідний код від втрати, забезпечує командну та розподілену роботу та допомагає скасувати зміни, що зроблені у проєкті. Також в роботі розроблено БД програмного сервісу, описано файлову структуру проєкту, розроблено інтерфейс користувача, наведено програмні методи роботи з формами та описано процес керування функціональними компонентами, що були використані при розробці проєкту.

Посилання

Lawlor R.C. Information Technology and the Law. Advances in Computers. 3(1).2021. Рр. 299–352.

Резнікова Г.І. Інформаційна безпека адвокатської діяльності: Криміналістичний погляд. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Юриспруденція. 29(2). 2017. С. 117–122.

Julian Webb. Information technology and the future of legal education: a provocation. Griffith journal of law & human dignity. 1(1).2019. Рp. 1–33.

Tanya Du Plessis. Competitive Legal Professionals’ use of Technology in Legal Practice and Legal Research. Potchefstroom Electronic Law Journal/Potchefstroomse Elektroniese Regsblad. 11(4).2008. pp. 32–60.

Owoeye J.E. Information Communication Technology (ICT) Use as a Predictor of Lawyers’ Productivity. Library Philosophy and Practice. 11(1). 2011. Рp. 662–773.

Alex Banks, Eve Porcello. Learning React: Modern Patterns for Developing React Apps. O'Reilly Media. 2020. Р. 307.

David Griffiths, Dawn Griffiths. React Cookbook: Recipes for Mastering the React Framework. O'Reilly Media. 2021. Р. 510.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-01