ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРАВОВОГО Й ОРГАНІЗАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПОСЛУГ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ МІСТА В УКРАЇНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.3.18

Ключові слова:

правовий механізм, організаційний механізм, публічне управління, якість послуг, водопостачання та водовідведення міста, проблеми функціонування.

Анотація

У статті представлено результати проведеного дослідження у сфері функціонування правового й організаційного механізмів публічного управління якістю послуг водопостачання та водовідведення міста в Україні. Зокрема, визначено, що функціонування правового механізму публічного управління якістю послуг водопостачання та водовідведення міста в Україні передбачає прийняття та виконання низки спеціальних нормативно-правових актів. Установлено, що організаційний механізм публічного управління якістю послуг водопостачання й водовідведення міста в Україні передбачає створення та функціонування органів публічної влади (державних і самоврядних). Виявлено, що за кордоном сформувалися дві класичні моделі публічного управління у сфері водопостачання та водовідведення міста. Перша модель визначає, що існує центральний орган влади як регулятор у цій сфері, а відповідно до другої моделі здійснено приватизацію у сфері водовідведення та водопостачання. Акцентовано, що в Україні з моменту проголошення її незалежності впроваджена була спочатку друга модель, яка діяла до 2011 року. Проте, починаючи з цього періоду, діє гібридна модель – публічного управління у сфері водопостачання та водовідведення. З’ясовано, що в межах цієї моделі створено та функціонує НКРЕКП, а також регулятивні функції у сфері водовідведення та водопостачання виконують органи місцевого самоврядування. З’ясовано, що в Україні діє ринок послуг з водопостачання та водовідведення, який представлено як систему економічних відносин між виробником послуги та її споживачем, що виникає в процесі купівлі-продажу. Проте порівняння з основними напрямками регулювання в іноземних регуляторів сфери водовідведення та водопостачання, дало змогу стверджувати, що серед цих напрямків є ринок послуг, якість послуг, якість води, захист довкілля, ціна, захист інтересів і безпека споживачів. На цій підставі обґрунтовано завдання для України, що полягає в коригуванні моделі публічного управління у сфері водопостачання та водовідведення, в напрямку забезпечення її високоякісності.

Посилання

Драган І.О. Державне управління процесами модернізації житлово-комунального господарства в Україні: автореф. дис. д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02. Київ, 2011. 36 с.

Запатріна І. В. Удосконалення політики тарифоутворення у системі фінансового забезпечення розвитку комунальних систем централізованого водопостачання та водовідведення // Наукові праці НДФІ. 2009. Вип. 3. С. 73-80.

Крилова І.І. Формування системи державного регулювання сфери водопостачання та водовідведення. URL: http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2018/6_2018/14.pdf.

Помаза-Пономаренко А.Л. Соціальний розвиток і безпека регіонів: державно-управлінські аспекти: монографія. Х.: Видавництво «Діса плюс», 2017. 270 с.

Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. https://ips.ligazakon.net/document/view/KP190690?an=16.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-11

Номер

Розділ

ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ