ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ В США ТА КИТАЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.4.56

Ключові слова:

штучний інтелект, публічне управління, безпека, цифрові технології, порівняльний аналіз

Анотація

Стаття присвячена порівняльному аналізу використання штучного інтелекту (ШІ) в публічному управлінні Сполучених Штатів Америки та Китайської Народної Республіки. З розвитком цифрових технологій уряди обох країн активно впроваджують ШІ у сферу публічного управління, щоб підвищити ефективність процесів, покращити надання послуг та оптимізувати управління ресурсами. Проте існують суттєві відмінності у підходах та пріоритетах щодо впровадження ШІ, що обумовлено політичними, економічними та соціальними особливостями кожної країни. У США ключовий акцент робиться на етичних аспектах, захисті приватності та регуляторних механізмах, які дозволяють забезпечити прозорість і підзвітність використання ШІ. Уряд США, зокрема, розробив і впровадив низку нормативних актів та етичних керівництв, спрямованих на захист прав громадян і запобігання зловживанням новітніми технологіями. Наголошується, що Китай активно розвиває ШІ для зміцнення контролю над громадянським суспільством і забезпечення внутрішньої стабільності, орієнтуючись на високий рівень централізації управління. Уряд КНР використовує технології ШІ для масового збору та аналізу даних з різноманітних джерел, зокрема у сфері безпеки та правопорядку, що сприяє посиленню контролю за суспільною поведінкою. Порівняльний аналіз дозволяє визначити ключові особливості обох моделей використання ШІ, їхні переваги та недоліки, а також оцінити можливості адаптації окремих елементів цих моделей у контексті міжнародного досвіду. Результати дослідження можуть слугувати основою для розробки рекомендацій щодо впровадження ШІ у сферу публічного управління з урахуванням національних специфік, що сприятиме формуванню більш ефективних та прозорих систем управління.

Посилання

Wirtz, B.W., J.C. Weyerer, and C. Geyer. Artificial Intelligence and the Public Sector–applications and Challenges. International Journal of Public Administration, 2019. 42 (7): 596-615. doi:10.1080/01900692.2018.1498103.

Sun, T.Q. and Medaglia, R. Mapping the Challenges of Artificial Intelligence in the Public Sector: Evidence from Public Healthcare. Government Information Quarterly, 2019. 36, 368-383. doi.org/10.1016/j.giq.2018.09.008

Максіменцева Н.О., Максіменцев М.Г. Штучний інтелект у публічному управлінні: переваги цифрових технологій та загрози суверенному інформаційному простору. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2024. № 2. doi.org/10.32702/2307-2156.2024.2.7.

Sun T., Medaglia R. Mapping the Challenges of Artificial Intelligence in the Public Sector: Evidence from Public Administration Discourse. Government Information Quarterly, 36(2), p. 368-383, 2019. doi.org/10.1016/j.giq.2018.09.008.

Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD), Artificial Intelligence in Society, OECD Publishing, Paris, 2019 doi.org/10.1787/eedfee77-en.

United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence. Paris: UNESCO, 2021. https://www.unesco.org/en/articles/recommendation-ethics-artificialintelligence

H.R.6216 – 116th Congress (2019-2020): National Artificial Intelligence Initiative Act of 2020. (2020, March 12). https://www.congress.gov/bill/116th-congress/house-bill/6216.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Номер

Розділ

ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ