СТРАТЕГІЇ ЗАХИСТУ ВІД НАПАДУ З АКТИВНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ДІЙ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.4.57Ключові слова:
державне управління, інформаційний простір, інформаційна війна, стратегічні комунікації, російська агресія, інформаційно-психологічний впливАнотація
Дана робота присвячена пошуку напрямків та особливостей формування стратегії захисту в умовах, коли учасники не лише бойових дій та військових конфліктів, але суб’єкти міжнародної політики загалом активно застосовують у просуванні своїх інтересів інформаційні дії, при чому, дотримуючись стратегій, нерідко агресивного експансивного характеру, які простежуються в окремих випадках протягом багатьох десятиліть. За таких умов інформаційні дії у вигляді виключно реагування на поточну ситуацію, заходи тактичного, чи навіть комплекси заходів оперативного рівня планування самі по собі не можуть належним чином забезпечити зниження та нівелювання деструктивного інформаційно-психологічного впливу різних учасників наповнення інформаційного простору, належної захищеності інформаційної безпеки та безпеки держави. Оскільки інформаційна політика будь-якої держави, тим більше, коли мова іде про елементи розвідувальної діяльності чи інформаційну діяльність недержавних організацій, має суттєві (іноді ключові) елементи, які не висвітлюються публічно та зберігаються в таємниці, аналізувати довготермінові стратегії інформаційної діяльності нерідко доводиться не лише за декларативними документами, але, перш за все, за їхніми фактичними проявами. При чому, коли мова йде про аналіз стратегії інформаційної діяльності – необхідно досліджувати інформаційні дії суб’єктів протягом тривалого часу. У роботі проаналізовано виявлені та задокументовані (попри значну латентність окремих елементів таких процесів) комплекси інформаційних дій, тенденції та закономірності, що застосовувалися керівництвом держав, при чому, як тих, у яких державний та політичний режим прийнято вважати демократичним, так і з тоталітарними (авторитарними) режимами, учасниками (керівниками) окремих формально чи фактично неурядових організацій. Наукова новизна роботи та її практичні результати полягають у застосуванні аналізу історичного досвіду для оцінки особливостей сучасного протистояння в інформаційному просторі з урахуванням поширення сучасних інформаційно-комунікативних технологій, які обумовлюють соціально-психологічні зміни, зокрема, безпосередньо в умовах відбиття Силами оборони України російського широкомасштабного збройного вторгнення, яке на всіх етапах підготовки та реалізації супроводжується масштабною діяльністю, спрямованою на реалізацію деструктивного інформаційно-психологічного впливу. У висновках роботи запропоновані конкретні заходи, які могли б підвищити ефективність роботи органів державного управління у сфері захисту безпеки інформаційного простору та інформаційної безпеки громадян України від деструктивного інформаційно-психологічного впливу противника та інших учасників наповнення інформаційного простору.
Посилання
Косторнова Є. Пропагандистські технології Першої світової війни, Другої світової війни й російсько-української війни 2014–2023 років: порівняльний аналіз. Соціальні комунікації: теорія і практика. 2023, № 1 (том 15). С. 96 – 114. DOI: https://doi.org/10.51423/2524-0471-2023-15-1-8. (дата звернення 23.07.2024).
Когут Я. Методи протидії інформаційно-психологічним операціям. Збірник тез доповідей учасників VІІI Всеукраїнського круглого столу 08 грудня 2022 року “Державотворення та правотворення в контексті євроінтеграції”. 2022. 234 С. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/5091/1/08_12_2022.pdf#page=92. (дата звернення 23.07.2024).
Мустеца В. Використання каральними органами СРСР агентурно-бойових груп в боротьбі проти повстанців ОУН на Буковині. Вісник центру Буковинознавства. 2019, № 3. С. 30 – 42. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Mustetsa_Vasyl/Vykorystannia_karalnymy_orhanamy_SRSR_ahenturno-boiovykh_hrup_v_borotbi_proty_povstantsiv_OUN_na_Buk.pdf. (дата звернення 23.07.2024).
Горун О. Протидія ворожій медіа-пропаганді в умовах правового режиму військового стану в Україні. Інформація і право. 2023. № 1 (44). С. 116 – 128. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2023.1(44).287772. (дата звернення 23.07.2024).
ЄС розвінчав понад вісім тисяч кремлівських фейків. Верховна Рада України. 2020. URL: https://www.rada.gov.ua/print/192178.html. (дата звернення 23.07.2024).
Озель В., Пашинська Д. Конституційно-організаційні засади протидії російській пропаганді в умовах війни. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Конституційні засади протидії російській пропаганді в умовах війни”. 2023. С. 132 – 135. DOI: https://doi.org/10.32782/PPSS.2023.1.34 (дата звернення 23.07.2024).
Semantic Force – це омніканальна платформа моніторингу, аналітики медіа та обслуговування клієнтів, що базується на передовому семантичному та візуальному аналізі. // URL: https://semanticforce.ai/ua?gad_source=1&gclid=CjwKCAjwzIK1BhAuEiwAHQmU3uMdUhPvcVVCx8j7BKnPNYacaYluvSC9wjbowem7lx3JwiOwkkXYRoCz94QAvD_BwE (дата звернення 24.07.2024).
Допомагаємо оцінити ваші комунікації. URL: https://ecosap.media. (дата звернення 24.07.2024).
Оцінюємо здоров'я бренду з фокусом на ріст бізнес результату. URL: https://uk.looqme.io. (дата звернення 24.07.2024).
Моніторинг соцмедіа з візуальними інсайтами. URL: https://youscan.io/ua/. (дата звернення 24.07.2024).
Контролюй та коригуй інформацію про себе. URL: https://attackindex.com/uk/golovna-attakindex/. (дата звернення 24.07.2024).
Канарський В., Шипілова Л. Публічно-управлінські механізми протидії інформаційним загрозам: європейський досвід. Матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції “Україна 2030: публічне управління для сталого розвитку”. Київ. 2020. С. 32 – 34. URL: https://www.researchgate.net/profile/Tetyana-Syvak/publication/349310794_STRATEGIC_COMMUNICATIONS_AS_THE_BASIS_OF_PUBLIC_ADMINISTRATION_PROCESS/links/602a195ea6fdcc37a829191d/STRATEGIC-COMMUNICATIONS-AS-THE-BASIS-OF-PUBLICADMINISTRATION-PROCESS.pdf#page=32 (дата звернення 24.07.2024).
Максимець В., Вівсяна В. Співробітництво України та НАТО у протидії деструктивним інформаційним впливам російської федерації (2022–2023 рр.). Вісник НТУУ "КПІ" Політологія. Соціологія. Право. 2023, № 2 (58). С. 74 – 80. DOI: https://doi.org/10.20535/2308-5053.2023.2(58).285605. (дата звернення 24.07.2024).
Ковальський С. Протидія російській дезінформації та пропаганді в українському інформаційному просторі (на прикладі електронного ресурсу центру протидії дезінформації при РНБО України). Діалог: медіастудії. 2023, № 9. С. 96 – 108. DOI: https://doi.org/10.18524/2308-3255.2023.29.300638. (дата звернення 24.07.2024).
Гуржій С. Організаційно-технічні та кримінально-правові основи протидії російським ботам в умовах війни. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2023, № 64. DOI: https://doi.org/10.32841/2307-1745.2023.64.21. (дата звернення 24.07.2024).
Лавров В., Дудатьєв А. Інформаційна війна та її вплив на контент: методи оцінки ризиків та шляхи протидії. Матеріали VII Міжнародної наукова конференції “Проблемні питання науки та проблеми розвитку”. Берлін. 2023 р. С. 333 – 337. URL: https://eu-conf.com/wp-content/uploads/2023/10/PROBLEMATIC-QUESTIONS-OFSCIENCE-AND-PROBLEMS-OF-DEVELOPMENT.pdf#page=334. (дата звернення 24.07.2024).
Bernard Claverie, François du Cluzel. The Cognitive Warfare Concept. // [Електроний ресурс]. URL: https://innovationhub-act.org/wp-content/uploads/2023/12/CW-article-Claverie-du-Cluzel-final_0.pdf. (дата звернення 24.07.2024).
Tzu-Chieh Hung, Tzu-Wei Hung. How China’s Cognitive Warfare Works: A Frontline Perspective of Taiwan’s Anti-Disinformation Wars. // [Електроний ресурс]. Journal of Global Security Studies. 2020. № 4 (7). С. 1 – 18. DOI: https://doi.org/10.1093/jogss/ogac016. (дата звернення 24.07.2024).
Кобець Т. Основні підходи до розуміння “когнітивна безпека” в сучасній науці: політичний та інформаційний аспект. // [Електронний ресурс] Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2023, № 49. С. 278 – 285. DOI https://doi.org/10.30970/PPS.2023.49.34. (дата звернення 24.07.2024).