СКАЛЯРНИЙ МЕТОД КЕРУВАННЯ АСИНХРОННИХ ЕЛЕКТРОПРИВОДІВ В СИСТЕМІ ВОДОПОСТАЧАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.1.1.26

Ключові слова:

асинхронний двигун, регулювання швидкості обертання, насосне обладнання, скалярний метод, частотний перетворювач, транзистори, МОП-транзистори, біполярні транзистори з ізольованим затвором, напівпровідникові елементи: тиристори (одноопераційні, керовані), моделювання MatLab Simulink, датчики, контролер, автоматичне управління, контроль технічного стану електроприводу насосу, обслуговування

Анотація

У даній роботі розглянуто дослідження, яке спрямоване на підвищення ефективності роботи електроприводу насосної системи водопостачання в умовах виробництва. Призначення роботи – оптимізація енергоспоживання, підвищення надійності та забезпечення стабільного тиску у водопровідній мережі за допомогою сучасних електроприводних технологій. Розглянуто систему автоматизованого керування, що складається з асинхронного електродвигуна, насоса, частотного перетворювача, контролера, сенсорів, напівпровідникових елементів (тиристорів та МОП-транзисторів) і панелі керування. Використання частотних перетворювачів дозволяє змінювати швидкість обертання насоса відповідно до потреби у воді, що знижує витрати електроенергії та подовжує термін служби обладнання. Методологія дослідження базується на моделюванні роботи електроприводу насосного агрегату в середовищі MatLab Simulink, що демонструє переваги використання сучасних технологій та елементів автоматики для досягнення високої енергоефективності та оптимізації витрат на електроенергію. Впровадження передових силових напівпровідникових компонентів у поєднанні з перетворювачами частоти дозволяє плавно регулювати швидкість двигуна, значно зменшуючи споживання енергії та запобігаючи перевантаженням. Результати досліджень показують, що застосування автоматизованих систем контролю тиску та рівня води додає ще один рівень надійності та енергоефективності. Система забезпечує стабільність водопостачання навіть при змінних навантаженнях, запобігаючи аваріям та зносу обладнання. Частотне регулювання значно знижує гідравлічні втрати, зменшує шум та вібрацію, покращуючи експлуатаційні характеристики насосної системи. Оригінальність дослідження полягає у використанні скалярного методу керування роботою електроприводу, що дозволяє спростити алгоритми управління та покращити енергоефективність системи. Практична цінність роботи полягає в можливості впровадження розробленої системи автоматизованого керування в реальні насосні станції, що сприятиме зменшенню енергоспоживання та підвищенню надійності їхньої роботи. Використання електроприводу в системах водопостачання забезпечує автоматичне регулювання роботи насосного обладнання, підвищуючи енергоефективність, знижуючи експлуатаційні витрати та продовжуючи термін служби обладнання завдяки плавному запуску, оптимальному навантаженню та інтеграції з релейним захистом для запобігання аварійним ситуаціям. Для забезпечення безперебійної роботи обладнання необхідно регулярно проводити контроль технічного стану електроприводу насоса та його обслуговування відповідно до встановлених норм і стандартів.

Посилання

Shankar, V. K. A., Umashankar, S., Paramasivam, S., & Hanigovszki, N. (2016). A comprehensive review on energy efficiency enhancement initiatives in centrifugal pumping system. Applied Energy, 181, 495–513. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2016.08.070

Augustyn, T. (2012). Energy efficiency and savings in pumping systems – The holistic approach. In Proceedings of the Southern African Energy Efficiency Convention (SAEEC). https://doi.org/10.1109/saeec.2012.6408587

Moreno, M., Carrión, P., Planells, P., Álvarez, J. F. O., & Tarjuelo, J. (2007). Measurement and improvement of the energy efficiency at pumping stations. Biosystems Engineering, 98(4), 479–486. https://doi.org/10.1016/j.biosystemseng.2007.09.005.

Moshnoriz, M., Babiy, S., Payanok, A. (2021). Improving the efficiency of distributed water supply systems by means of an adjustable electric drive. Scientific Horizons. Vol. 24, No. 5. P. 19–34.

Грабко, В. В., Мошноріз М. М. (2011). Метод та засоби оптимізації роботи електроприводів насосної станції водопостачання: монографія. Вінниця : ВНТУ. 138 с.

Гарасьова, Н. Ю., Величко, Т. В. (2014). Оцінка ефективності роботи регульованого електроприводу насосу при змінному графіку водоспоживання. Наукові записки, вип.15. С. 86–88.

Мошноріз, М. М. (2009). Синтез структури пристрою керування запуском двигуна великої потужності. Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського. Випуск 4(57), Ч. 1. С. 36–39.

Мошноріз, М., Грабко, В. (2008). Підвищення ефективності керування насосними агрегатами станції водопостачання. Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського. Випуск 3(50). Ч. 1. С. 145–148.

Попович, М. Г., Печеник, М. В., Кіселичник, О. І., Ковальчук О. В. (2002). Особливості організації екстремальних енергозберігаючих систем при різних методах керування асинхронних електроприводів. Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету. Вип. 1(12). С. 129–132.

Xu, X., Zhou, H., & Mao, L. (2011). Research on intelligent frequency conversion control system of pumping unit with auto-adapted function. Proceedings of 2011 International Conference on Electronic & Mechanical Engineering and Information Technology. https://doi.org/10.1109/emeit.2011.6023557

Bolognani, S., & Zampieri, S. (2013). A distributed control strategy for reactive power compensation in smart microgrids. IEEE Transactions on Automatic Control, 58(11), 2818-2833. https://doi.org/10.1109/tac.2013.2270317

Давидов, О. Ю., Бялобржеський, О. В. (2010). Аналіз засобів компенсації реактивної потужності в електротехнічних системах. Діагностика в електромеханічних і енергетичних системах. Вісник КрНУ ім. М. Остроградського. Вип. 3/2010 (62). Ч. 1. C.132–136.

Zieliński, D., Stefańczak, B., & Jędrys, K. (2022). Phase-Independent Reactive Power Compensation Based on Four-Wire Power Converter in the Presence of Angular Asymmetry between Voltage Vectors. Energies, 15(2), 497. https://doi.org/10.3390/en15020497

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-25