СТРУКТУРУВАННЯ ШКІРЯНОГО НАПІВФАБРИКАТУ, ОТРИМАНОГО З КІНСЬКОЇ СТРОВИНИ
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.1.1.42Ключові слова:
напівфабрикат конини, електрохімічно активована вода, переддубильні та дубильні процеси, технологія дублення, фізико-хімічні властивості шкіриАнотація
Метою роботи є дослідження впливу електрохімічно активованої води на переддубильні та дубильні процеси формування шкіряного напівфабрикату з шкур коней. У роботі використано золений напівфабрикат – голину з сировини коней у виді половинок масою 6,7 кг, отриманих за розробленою і контрольною технологіями. Особливостями шкур коней і отриманого напівфабрикату є значна різниця товщин різних топографічних ділянок, що відрізняються у 3,6 рази. Розроблена технологія процесів знезолювання-м’якшення, пікелювання, дублення та додублювання при формуванні еластичної шкіри з кінської сировини з використанням розчинів реагентів на електрохімічно активованій воді. Така технологія відрізняється від відомих одночасним обробленням всіх топографічних ділянок шкури коня. Показано ефективне використання католіту в процесах знезолювання-м’якшення шкіряного напівфабрикату, аноліту при пікелюванні і суміші аноліту з католітом на стадіях дублення. Встановлено зменшення витрат хлориду натрію і сірчаної кислоти при пікелюванні голини у два рази та скорочення процесу в 1,7 рази порівняно з діючою технологією. Водночас зменшено витрати сполук хрому на 20 % і 33 % відповідно при дубленні та додублюванні напівфабрикату. Отримана еластична шкіра переважає контрольний зразок як за кількістю хімічно зв’язаних реагентів з колагеном напівфабрикату при менших їх витратах, так і за комплексом фізико-хімічних показників. Шкіра, отримана за розробленою технологією відповідає вимогам ДСТУ 3115-95 «Шкіра для швейних виробів. Загальні технічні вимоги». Розроблену технологію формування еластичної шкіри з кінської сировини з використання розчинів реагентів на хімічно активованій воді можна віднести до масоощадних і екологічно орієнтованих.
Посилання
Fidaleo M., Moresi M. Electrodialysis applications in the food industry. Advances in Food and Nutrition Research. 2006. Volume 51. P. 265–360.
Saravanan P., Raghava Rao J. Cleaner technologies and pollution reduction in leather manufacturing. The Journal of Indian Leather Technologists’ Association. 2010. Volume 8. Р. 668–671.
Jing Li, Yan L., Shi B. A Novel Approach to Clean Tanning Technology. J. Chem. Chem. Eng. 2013. Volume 30. P. 1203–1212.
Zeng, Y. & el. A Cleaner Deliming Process Using Sodium Gluconate for Reduction in Nitrogen Pollution in Leather Manufacture. JALCA. 2018. Volume 113, Issues 1. Р. 19–25.
Сєрікова А. Ю., Ніконова А. В., Андреєва О. А. Дослідження складу і токсичності розчинів для обробки шкіряного напівфабрикату перед дубленням. Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. 2017. № 5(253). С. 67–70.
Biškauskaitė R., Valeikienė V., & Valeika V. Enzymes for leather processing: effect on pickling and chroming. Materials. 2021. 14(6). 1480.
Zeng Y., Wang Y., Song Y. & el. An integrated pickling-bating technology for reducing ammonia-nitrogen and chloride pollution in leather manufacturing. Journal of Cleaner Production. 2022. 375, 134070.
Yao Q., Li C., Huang H. & el. The relationship between the structure of hyper-branched polymer and its effect on high exhaust chrome in reduced chrome tanning. JALCA. 2017. Volume 112 (5). P. 153–161.
Cheng B., Chen J. Microbial transglutaminases as pre-tanning agents in the leather industry. JALCA. 2015. Volume 110(4). Р. 103–108.
Abd El-Monem, F., Hussain, A. I., Nashy, EL-S. H. A. & el. Nano-emulsion based on acrylic acid ester co-polymer derivatives as an efficient pre-tanning agent for buffalo hide. Arabian Journal of Chemistry. 2017. Volume 10, Supplement 2. P. S3861–S3869. URL: https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2014.05.024 (date of access: 10.12.2024).
Ніконова А. В., Андреєва О. А., Майстренко Л. А. Визначення оптимальних умов титанового дублення в присутності полімерної сполуки на основі малеїнової кислоти. Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. 2016. № 1(233). С. 196–201.
Andreyeva О., Nikonova A., Maistrenko L. Investigation on polymer-mineral tanned leather. Properties Solid State Phenomena. 2017. Volume 267. P. 98–102. DOI: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/SSP.267.98 (date of access: 15.12.2024).
Кашковський В. І., Каменських Д. С. Застосування активованої води в процесі кислотного гідролізування рослинних відходів з високим вмістом пентозанів. Papers, presentations 9 th International Conference WasteECo-2012
“Cooperation for Waste Issues”, Kharkiv, Ukraine, March 28–29, 2012. URL: http:waste.ua/eco/2012/biomass/hydrolysis/ (дата звернення: 16.01.2025).
Lee M. Y., Kim Y. K., Ryoo K. K. et al. Electrolyzed-reduced water protects against oxidative damage to DNA, RNA, and protein. Applied Biochemistry and Biotechnology. 2006. Volume 135(2). P. 133–144.
Злотенко Б. М., Данилкович А. Г., Матвієнко О. А. та ін. Екологічно чисті технології легкої промисловості на основі використання активованих водних розчинів. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. 2008. № 1. Т. 2. С. 127–130.
Cloete T. E., Thantsha M. S., Maluleke M. R., Kirkpatrick R. The antimicrobial mechanism of electrochemically activated water against Pseudomonas aeruginosa and Escherichia coli as determined by SDS-PAGE analysis. Journal of Applied Microbiology. 2009. Volume 107. Issue 2. P. 379–384.
Robinson G. M., Lee S. W.-H., Salisbury V. C. and Reynolds D. M. Evaluation of the efficacy of electrochemically activated solutions against nosocomial pathogens and bacterial endospores. Letters in Applied Microbiology. 2009. Volume 50. Issue 3. P. 289–294.
Данилкович А. Г. Основні матеріали і технології виробництва шкіри. Київ, 2016. 175 с.
Бордун І. М., Пташник В. В. Вплив умов зберігання на процеси релаксації у електрохімічно активованій воді. Східно-Європейський журнал передових технологій. 2012. 1/6(55). C. 27–30.
Данилкович А. Г. Практикум з хімії і технології шкіри та хутра: 2 вид., перероб. і доп. Київ, 2006. 340 с.
