КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ЦИФРОВОЇ ПРОСТЕЖУВАНОСТІ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ ТА ШВИДКОЇ КОМЕРЦІЇ УКРАЇНИ

Анотація

У межах проведеного дослідження всебічно проаналізовано цифрові трансформаційні процеси у сфері харчової промисловості, зумовлені стрімким розвитком електронної та швидкої комерції, на основі чого сформовано цілісну концептуальну модель державної цифрової простежуваності, здатну замістити фрагментарні регуляторні підходи логікою алгоритмічного управління. Систематизовано ключові структурні елементи цифрової регуляторної архітектури та представлено уніфіковану модель «Трек.Food Government» як центральну інституційну платформу, що об’єднує функції реєстрації, цифрової авторизації, контролю, обліку та інцидентного реагування. Виокремлено чотириблочну функціональну конструкцію системи, яка забезпечує наскрізну цифрову верифікацію суб’єктів ринку, логістичних каналів і партій продукції та реалізує нову парадигму поведінкового державного нагляду, де репутаційна вага суб’єкта набуває юридично релевантного значення. Розкрито аналітичні засади переходу від традиційного інспекційного регулювання до ризик-орієнтованої моделі, в якій автоматизовані цифрові рішення приймаються на підставі алгоритмічно підтверджених відхилень, зафіксованих на рівні цифрового профілю учасника, QR-партії або критичної події в ланцюгу постачання. Розширено методологічне уявлення про державну регуляторну присутність від органу-контролера до адаптивної цифрової екосистеми, яка здійснює профілювання, верифікацію та реагування в реальному часі на основі даних, інтегрованих із сервісами «Дія.Бізнес», «Дія.Інспектор» та «Дія.Підпис». Представлено інституційний контур взаємодії між бізнесом, державою та споживачем, в основі якого лежить не формальний контроль, а цифрова відповідальність і прозорість через технології блокчейн-ідентифікації, QR-маркування, RFID- трекінгу, SMART-контрактів та партійного динамічного цифрового паспорту. Проаналізовано інституційні та нормативно-технічні бар’єри впровадження системи, зокрема юридичну кодифікацію цифрових артефактів, інтероперабельність форматів даних та необхідність запуску національної IoT-інфраструктури у сфері харчової логістики. Обґрунтовано, що запропонована модель створює підґрунтя для переходу від вертикально централізованого державного контролю до поліцентричного, мережевого й цифрово-алгоритмізованого управління, здатного забезпечити не лише ефективність нагляду, а й умови для довіри, безпеки та сталого розвитку цифрової харчової галузі України.