ДОСЛІДЖЕННЯ АКТИВНОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ ПРОТЕОЛІТИЧНИХ ЕНЗИМІВ КОСМЕТИЧНОЇ ПУДРИ У ПОРОШКОВІЙ ФОРМІ
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2026.1.12Ключові слова:
ензимна косметична пудра, протеолітичні ферменти, папаїн, бромелайн, актинідин, протеолітична активність, стабільність, порошкові системиАнотація
У статті досліджено сумарну протеолітичну активність та стабільність протеаз у складі ензимної косметичної пудри у порошковій формі, призначеної для м’якого очищення шкіри. Обґрунтування складу пудри здійснювали з позицій забезпечення контрольованої ексфоліативної дії, мінімізації подразнювального потенціалу та підвищення стабільності ферментів у сухій матриці. Особливу увагу приділено вибору носія та допоміжних компонентів, здатних знижувати швидкість деградації протеаз під впливом вологи й температурних чинників. Встановлено дозозалежне зростання сумарної протеолітичної активності з 960 до 1810 Од/г при збільшенні концентрації пудри у водній дисперсії від 1,0 до 2,0 %, що свідчить про можливість регулювання інтенсивності очищувальної дії шляхом зміни концентрації продукту під час застосування. Дослідження стабільності показали, що за нормальних умов зберігання протягом 6 місяців зберігалося понад 87 % початкової активності ферментів, що відповідає вимогам до стабільності сухих косметичних форм. За прискорених умов зберігання (температура 40 °C та відносна вологість 75 %) рівень збереження активності становив 69,1–85,9 % залежно від типу ферменту та складу матриці, при цьому найвищу стабільність демонстрував актинідин. Показано, що композиції на основі рисової пудри характеризуються нижчими втратами протеолітичної активності порівняно з аналогічними зразками на основі каоліну, що свідчить про переваги органічних носіїв у стабілізації ензимів. Отримані результати підтверджують перспективність ензимних косметичних пудр як ефективних, контрольованих та безпечних засобів очищення шкіри, придатних для використання у сучасних косметичних та космецевтичних продуктах.
Посилання
Baki, G., & Alexander, K. (2020). Cosmetic Formulation: Principles and Practice. Wiley.
Papakonstantinou, E., et al. (2021). Synergistic exfoliation systems. Dermatology Reports.
Kawai, M., et al. (2021). Clinical evaluation of protease-based exfoliants. Journal of Cosmetic Dermatology.
Nakamura, Y. (2020). Innovations in enzyme stabilization for cosmeceuticals. Cosmetics.
Gruber, J. V. (2020). Enzymatic modulation of epidermal turnover. Journal of Cosmetic Science.
Li, J., et al. (2021). Microencapsulation of enzymes for improved stability in cosmetic applications. International Journal of Cosmetic Science.
Wong, P., & Cheung, L. (2021). Stabilization strategies for proteolytic enzymes in dry formulations. Journal of Cosmetic Science.
Knackstedt, R., et al. (2022). Probiotics and enzymatic regulation in skin health. Dermatology and Therapy.
Trevisol, T. C., et al. (2022). In vitro effect on the proteolytic activity of papain with respect to cosmetic formulations. International Journal of Cosmetic Science.
Venetikidou, M., et al. (2025). Proteolytic enzyme activities of bromelain, ficin and papain from fruit by-products. Applied Sciences.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




