СИТУАЦІЙНЕ ЛІДЕРСТВО В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

Анотація

Стаття присвячена розгляду концепції ситуаційного лідерства в контексті публічного управління. Автор досліджує різні підходи до визначення ситуативного лідерства та його застосування в управлінській діяльності в органах публічної влади. Особлива увага приділяється ролі лідера, а також методам адаптації лідерського стилю до конкретних ситуацій. Доведено, що процес впливу ситуаційного лідерства на ефективність публічного управління може бути досить складним та багатогранним. Виділено ключові шляхи, якими ситуаційне лідерство може впливати на ефективність публічного управління: гнучкість та адаптивність; сприяння творчості та інноваціям; активне залучення співробітників; створення позитивного середовища. Визначено, що загалом, ситуаційне лідерство може впливати на ефективність публічного управління шляхом сприяння гнучкості, інноваціям, залучення співробітників та створення позитивного робочого середовища, що в свою чергу сприяє досягненню стратегічних цілей та покращенню результативності публічного управління в цілому. Крім того, публічне управління має сьогодні адаптуватися до мінливих обставин, оскільки відбувся зсув від ієрархічного, механічного, авторитетного лідерства до адаптивного та відкритого лідерства. Саме тому, ситуативне лідерство в публічному управлінні має бути динамічним, адаптивним, відкритим до критичного та позитивного зворотного зв’язку для досягнення цілей публічного управління. З правильним підходом ситуаційне лідерство може сприяти підвищенню ефективності та досягненню стратегічних цілей публічного управління. Зрозуміло, що ситуаційне лідерство в публічному управлінні має свої переваги та недоліки, тому важливо зрозуміти, що немає універсального підходу, і важливим є концептуальний пошук оптимального балансу між гнучкістю та стабільністю для досягнення стратегічних цілей публічного управління.