ФІЛОСОФІЯ ПСИХОЛОГІЇ ЯК ПОВЕДІНКОВА НАУКА ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.4.62Ключові слова:
соціальні науки, поведінкові науки, філософія психології, психософія, гносеологічна модель, освітнє середовищеАнотація
У роботі розглянута роль міждисциплінарних досліджень загалом і соціально-поведінкових наук зокрема в освітньому середовищі. Зосереджено увагу на філософії психології як поведінковій науці та навчальній дисциплін. Підкреслено роль філософії психології в сучасному освітньому процесі, оскільки ці знання формують світогляд майбутніх фахівців і є важливими для пізнання, духовно-теоретичного й громадянського самовизначення особистості. Аргументовано виникнення на основі філософії психології психософії, в основі якої лежить феномен роботи психічного апарату та сутність психологічного досвіду людини. Зазначено, що психософія, як нова методологія, органічно поєднує психологічне знання та філософського мислення, а також виходить із положень, де (1) розвиток філософії прийнято за розвиток ідей про людину; (2) психіка людини, вся психіка в її цілісності, у найбільш широкому її розумінні – це і є сама людина. Запропонована нова гносеологічна модель дозволяє системно вивчати феномен людини як найскладнішу відкриту систему, а також надавати конкретній людині реальну допомогу реалізувати себе, актуалізувати свої резерви. Обґрунтовано раціональність вивчення філософії психології у вищих закладах освіти, зокрема через модуль з історії філософії психології, зо охоплює донаукову психологію, досвід психоаналізу, пост психоаналітичний період та гуманістичну філософію психології. Також зосереджено увагу на методичному аспекті вивчення філософії психології, оскільки філософія психології як навчальна дисципліна виконує важливі методичні функції: сприяє розвитку науково-раціонального стилю мислення студентів, удосконалює навички продуктивно-осмисленого читання філософсько-психологічної літератури та вирішення філософсько-світоглядних проблем. У висновках зазначено зростаючий науковий інтерес до соціальних і поведінкових наук, розширення діапазону для вибору навчальних дисциплін міждисциплінарного характеру, що у сукупності має формувати сучасний науковий світогляд студентів через змістове наповнення навчальних курсів.
Посилання
Philosophy of Psychology. Durham University. Retrieved from: https://www.durham.ac.uk/study/courses/philosophy-and-psychology-cv85/
History of Psychology. Psychology. Pressbook. Open Text WSU. Retrieved from:https://opentext.wsu.edu/psych105nusbaum/chapter/history-of-psychology/
Kelland, Mark D. Carl Rogers and humanistic psychology. Personality theory in a cultural context.2022. Режим доступу: https://ukrayinska.libretexts.org
Берегова, Г. Просвітницька місія філософії освіти в сучасному світі. Філософія освіти. 29(2), 2024. С. 48–59. DOI: https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-2-3
Джойс, Філ; Сіллз, Шарлотта. Навички в гештальт-терапії. Консультування та психотерапія. К.: Видавництво Ростислава Бурлаки. 2024. 528 с. ISBN 9786177840748.
Моклиця М. В. Модернізм як структура: Філософія. Психологія. Поетика. 2. вид., доп. і перероб. Луцьк: РВВ Вежа, 2002. 389 с. ISBN 9666000520, 9789666000524/
Морено, Якоб. Психодрама та групова психотерапія. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B1_%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE
Романовський О.Г., Михайличенко В.Є., Грень Л.М. Філософія психології. Харків: НТУ «ХПІ», 2016. 140 с.
Роменець В.А. Душа в екстатичному пориванні до вищих рівнів буття. Психіка, яка сама себе долає. C. Л. Франк. Історія психології: ХІХ-ХХ століття. К.: Либідь, 2007. С. 685-691.
Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття. К.: Либідь, 1998. 992 с. ISBN 9660601166.