СУЧАСНИЙ СТАН ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР
DOI:
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.1.1.43Ключові слова:
первинна переробка, луб’яні культури, методи, інноваціїАнотація
Первинна переробка луб’яних культур є важливим елементом агропромислового комплексу, оскільки забезпечує виробництво високоякісної сировини для текстильного, паперового, будівельного та інших секторів промисловості. Враховуючи екологічні виклики сучасності, луб’яні культури набувають особливої актуальності завдяки своїй біорозкладності та відновлюваності. Розвиток інноваційних методів первинної переробки сприяє раціональному використанню сільськогосподарських ресурсів, підвищенню продуктивності аграрного сектору та забезпеченню конкурентоспроможності продукції на міжнародному ринку. Серед сучасних технологій переробки луб’яних культур виділяються механіко-біологічні, ультразвукові, ферментативні, паро термічні та електроімпульсні методи. Кожен із них має свої переваги та недоліки. Зокрема, механіко-біологічні методи дозволяють отримати якісні волокна при мінімальному використанні хімічних реагентів, проте характеризуються значною тривалістю процесу та високими витратами на обладнання. Ультразвукова обробка прискорює вилучення волокон, зменшує ламкість та мінімізує залишкові компоненти, однак вимагає дорогого обладнання та ретельного контролю параметрів. Ферментативна переробка є екологічно безпечною та енергоефективною, але потребує значних фінансових вкладень у ферменти та спеціалізоване обладнання. Паро термічний метод забезпечує високу якість волокон без використання хімікатів, проте має високі вимоги до температурного контролю та значні енергетичні витрати на етапі підігріву. Електроімпульсна обробка дозволяє підвищити ефективність вилучення волокон та знизити енергетичні витрати, однак технологія потребує подальших досліджень для широкомасштабного впровадження. Проведений аналіз засвідчив, що усунення недоліків існуючих методів можливе шляхом вдосконалення технологічних процесів, автоматизації та впровадження сучасного обладнання. Оптимізація параметрів ультразвукової та ферментативної обробки, модернізація механіко-біологічних та паро термічних методів, а також розвиток електроімпульсних технологій сприятимуть підвищенню ефективності первинної переробки луб’яних культур. Це, у свою чергу, сприятиме розширенню сфер застосування відновлюваної сировини, зменшенню екологічного навантаження та розвитку «зеленої» економіки.
Посилання
На Житомирщині будують завод з переробки технічних конопель | Think brave. Think brave | Останні новини бізнесу України. URL: https://biz.ligazakon.net/news/233452_na-zhitomirshchin-buduyut-zavod-z-pererobkitekhnchnikh-konopel (дата звернення: 01.02.2025).
Березовський Ю., Кузьміна Т. Аналіз інноваційної переробки сировини луб’яних культур. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Технічні науки. 2022. № 30. С. 29–36.
Berezovsky Y. V. Technical Solution for Scutching Bast Raw Material. Nauka ta innovacii. 2018. Vol. 14, no. 1. P. 26–39. URL: https://doi.org/10.15407/scin14.01.026 (date of access: 10.02.2025).
Луговський О. Ф., Берник І. М. Ультразвукові кавітаційні апарати для реалізації екологічно безпечної технології вилучення пектину з вторинної рослинної сировини // Вісник НТУУ «КПІ». Машинобудування. 2010. № 58. С. 82–86.
Дорофєєв В. В., Разумєєв К. Е., Захаров В. Н., Бубнов Г. Г., Семенов А. В. Порівняльна оцінка прядильної здатності котонізованого волокна технічних конопель після ударно-хвильового впливу // Швейна промисловість. 2013. № 4. С. 41–42.
Ягелюк С. В., Дідух В. Ф. Формування якості льняної продукції : монографія. Луцьк. 2021. 140 с.






